Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СТАВ

У люстрі вод любуючись на вроду,
Сплітають верби тінявий намет,
І шепче казку сонний очерет,
Зайшовши плавом із мілкого броду.

Блакитновиду вистояну воду
Легкого вітру не гойдає лет,
Лише, з гіллястих вирвавшись тенет,
Несе полям жадану прохолоду.

Прозоре лоно тихої води,
О як люблю я, вкраявши ходи,
Помилуватись на поважний спокій –

В незнане царство голубе вікно,
Де ситий короп у сназі високій
Нуртує ставу непокірне дно!

1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


СТАВ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)