Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Сіріють води в темних берегах…”

Сіріють води в темних берегах,
Блукають коні в місячних лугах,
І ніч така глибока і осіння,
І десь далеко піють треті півні.
А я лежу в одквітлих чебрецях,
І ліс, і степ у мене в головах,
І пахне в сіні материнка й м’ята,
Й душа моя врочиста і багата.

А що я маю? Хліб, та дрібку солі,
Та запах вітру, та безмежжя волі, –
Якраз оте, чого, як свідчить досвід,
Мені довіку з головою досить,
Щоб не забулись ті святі літа,
Де дим багать – єдина гіркота,
Де над усі лаштовані палати –
Свободи дух і тихий повів м’яти.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4,75 out of 5)

“Сіріють води в темних берегах…” - ЛУКІВ МИКОЛА