“Повернулась, глянула, заплакала…”

Related posts:

1. “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
2. СИВА ЛАСТІВКА Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]...
3. ЗОРІ В холодні ночі звужуються зорі, немов зіниці божевільного. Моторошно й пильно дивиться Всесвіт – Великий Маг, – піднявши над землею […]...
4. ЗОРЯ В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
5. “В небі місяць зіходить смутний” В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
6. АПОКАЛІПСИС Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем і в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, […]...
7. БІЛА ТРОЯНДА Не стукай у вікно, що в самоцвітах дощу; між нами – гупання ходи. Твоя колючка знає: час проходить – пробийся […]...
8. ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
9. “Ночі туманні, ночі осінні…” Пам’яті Івана Григурка Ночі туманні, ночі осінні, Місяць та степ за селом. Хто там пройшов по далекій стежині, Білим махнув […]...
10. НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
11. ПІД КРУТАМИ Ще до хутора далеко… Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебедем у […]...
12. “От високо став місяць у небі…” От високо став місяць у небі, І на озері, де глибина, Десь береться за лебедем лебідь, Мов виносить їх сніжних […]...
13. “І місячну сонату уже створив Бетховен…” І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, […]...
14. Це дуплаве свято генералів це дуплаве свято генералів нині тут забава навпаки голови на плечах догорають ніби розцяцьковані свічки падають посоловілі звізди в келихи […]...
15. МРІЯ БЮРОКРАТА Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, […]...
16. “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
17. “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
18. ЗА ДЕНЬ ДО МАКОВІЯ як із Місяця чадить повісмо біле хтось тривожить квітів ляк щоби крик холодний із людського сну у сон квітів впав […]...
19. ЧІЧІКАСТЕНАНГО Мої прадавні чари: Терти у жмені те зілля. Хай долоня несе тобі запах Кадильниці в Сан Томе. Заклинати зорі на […]...
20. ПІСНЯ МОЯ Ф. А. Владимирову Од Сосни до Сяна вона протягнулася, До хмари карпатської вона доторкнулася, Чорноморською водою вмивається, Лугами, як квітками, […]...
21. 2. Спокновіку Споконвіку пророцтво записане в зорях: в кам’янистому краї народиться діва, і буде ім’я їй Марія. З першого дня її золотило […]...
22. ШТИЛЬ Одгуркотіли люті урагани, Одклекотіли бурі і шторми, І тільки чайки квилять у тумани, Могутніх вод черкаючи крильми. Надходить штиль. Безмежний, […]...
23. ТРИПТИХ І Вітер шугнув за пазуху – Лоскітно під грудьми. Чайкою стала запаска, Руки звели крильми. Вітер шепнув: “Злітаймо! Поговір – […]...
24. НІЧНИЙ ЕСКІЗ Так тривожно запівніч, не спавши, Попід зорі тополі шумлять. Поїзди пронеслись, накричавшись, Солов’ї наридались та й сплять. Все взялось переводити […]...
25. СОЛО Лягла горілиць у траві: – Займи мене, любий, займи. Лягла у високій траві, Сказала: – Тобі я належу… Як солодко […]...
26. ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
27. ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...
28. БАЛАДА ПРОВУЛКА Де, заламавши руки сині, рятунку кличе ніч намарне, колишуться п’яниці й тіні біля кульгавої ліхтарні. Блакитним квітом похилившись, ліхтарня, мов […]...
29. “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
30. СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...
31. ПІСНЯ ВІХОЛИ Дихало вільхою, тихою втіхою – білим сном… Раптом наїхали віхоли звихреним табуном! Снігом-завіями вії завіяло – білина. Ні мене, ні […]...
32. НА МАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ Іду полями, полями Поміж житами… Так і здається, що мавка вигляне, Усміхнеться очима, повитими поволокою, Простягне руки: “Візьми мене до […]...
33. ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...
34. ВЕЧІР У СТЕПУ Вже хмари бгаються в клубки червоні; Поля роси вечірньої жадають; Дзеленькає дзвоником поштар, і коні В долині куряви не підіймають. […]...
35. “Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом…” Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом У полі, попід садом і в […]...
36. “Планету всю досліджено і вивчено…” Планету всю досліджено і вивчено, І відкриттям все важче потрясти Свідомість нашу, що стає космічною, І мисль людську, що осягла […]...
37. КАРПАТСЬКИЙ ЕТЮД Над Карпатським плаєм Місяць срібноликий Зачепився рогом За вершок осики. Розлилось довкола Акварельне плесо Й світ підперезало Білим перевеслом. Мовби […]...
38. Моя туга колишеться моя туга колишеться на кучерях моря чайкою лине за вітром на обрії моє гніздо скалічене а дома ніде завжди кличе […]...
39. Лист у 2076 рік Невже? Ви ще слухаєте Мендельсона? Збираєте стокротки? Святкуєте народження дітей? Називаєте вулиці іменами поетів? А мене сто років тому переконували, […]...
40. УКРАЇНСЬКЕ СВІТОТВОРЕННЯ “Є ливада, а на тій ливаді – Верба*, а під Вербою сидить дівка розплетена, а в тієї дівки одне око […]...