ПОЕТОВА КОХАНА
Її любив поет. Отим і знаменита.
А врода і краса давно уже не ті.
Маленька, мовчазна, легендами повита,
Живе тепер вона у гордій самоті.
Жоною не була. І матір’ю не стала.
Гойдає листопад завії золоті.
Як рано він пішов, як пізно возсіяла
Зоря його гірка, захмарна у житті.
Портрет у рушниках, старі листи в комоді,
І згадки голубі, і в небі голуби…
І одсвіти його суворої судьби
Не меркнуть дотепер в її пригаслій вроді.
(3 votes, average: 3,67 out of 5)Related posts:
- “В камені, в дереві, на папері…” В камені, в дереві, на папері, У бронзі, в мармурі, в небутті… А вже на крицевій небесній сфері Літавці карбують […]...
- ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
- “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
- З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...
- ПОЕТОВА ВЕСНА Ну що ж, поете безіменних мрій? В твоїй чернетці пишних віршів рій дзвінкими римами впиває, як вино. Ти крізь вікно […]...
- “упоперек душі одні і ті ж овації…” упоперек душі одні і ті ж овації, киргизи в рушниках, вечеря і самум. дописаний вінок зневажує Горація – самому ж […]...
- “Кохана, чуєш?.. Вибухнуло серце…” Кохана, чуєш?.. Вибухнуло серце, немов квазар між тисяч Андромед. У суголоссі жалібливих терцій враз зупинивсь його безумний лет. І я […]...
- СТАРІ ЛИСТИ Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]...
- В САМБОРІ Ой упала зоря на голубі гори На самбір-тернину серденько вколола. “Гой, стій, самборе, не коли! Як же в мені серце […]...
- “Ви, як стежка, кохана…” Ви, як стежка, кохана. Лине сон мій по вашій стежині. З неба падають зорі в дзьоби журавлів. На крило небокраю […]...
- “Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...
- ДУРНІ ГРОШІ Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив […]...
- “Кохана чайок годувала…” Кохана чайок годувала, Гриміло море в береги, І хвиля хвилю обіймала Серед липневої юги. Цвіли на обрії вітрила, Кипіла в […]...
- “Все рідше приходять листи…” Все рідше приходять листи, Поменшало друзів з літами. Не стало ні батька, ні мами, – Ще ближча тепер мені ти. […]...
- ЗОРІ МЕРКНУТЬ На кучерявих пнях діброви Нічка сріблисті тче основи, Срібним промінням тче, гаптує, Внизу дрижучі листи туї, Внизу дрижучі… На веретені […]...
- ПРО ІСТИНУ Мені відкрилась істина гірка. Народ мій – раб. А я його дочка. Це ж не народ, це просто віслючок, Бо […]...
- “Я не сам, кохана, тут не сам…” Я не сам, кохана, тут не сам, Бо і тут, у цих краях незмінно Тим же я радію небесам, Та […]...
- “Кохана…” Кохана ти не знаєш що коли я приходжу від тебе я засинаю людиною а просинаюся деревом і вранці шумлю у […]...
- “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
- НЕ ВІДЦВІТАЙ, КОХАНА! Усе живе цвіте і відцвітає. Рожевий спомин яблунь опада, акація сніжисто-золотава перекипає в пару, як вода. За цвітом не встигаю […]...
- “Кохана вмерла…” – Кохана вмерла. – …І ти заходиш, сонце. Де ж відрада Нам, бідним? Смерть і тут витає. Он хтось розкурює […]...
- “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
- “Світи мені, кохана…” Світи мені, кохана, крізь відстані світи! Любов моя не в’яне в тумані самоти. Ще є на світі диво – світає […]...
- Ciudad de Mexico Коли богам останню жертву принесли, і білий вуж пішов людиною на море, – тоді щоранку сонце виходило з-під гори, тоді […]...
- ДУМИ ПРО БАТЬКІВЩИНУ Здрастуй, мій сонячний краю, Ти снишся мені і тут, Серцем щодня я літаю До тебе, за бистрий Прут. Як пишуть […]...
- “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
- РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
- ВЕРЕДЛИВИЙ ЖЕНИХ Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і […]...
- БАТЬКОВА ХАТА У вінку веселого зела Вікнами до шляху і до поля Тиха й скромна, як селянська доля, Лебедіє хата край села. […]...
- ГОГОЛЬ Гоголь сидів перед згаслим каміном, Ворушачи чорні листи манускриптів. Мов кажани, тіні по стінах Тікали від свічки. Тіні і тільки… […]...
- НЕ ЙДИ ВІД МЕНЕ Не йди від мене ти, що все сіяла На небі мого щастя, як промінна зоря, Диви: найкращі квіти доля потоптала, […]...
- “Ой гляну я, подивлюся…” Ой гляну я, подивлюся На той степ, на поле; Чи не дасть бог милосердий Хоть на старість волі. Пішов би […]...
- ВЕЧІРНІЙ ЧАС Вечірній час – чудовий час: Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Скрипить […]...
- ЮВІЛЕЙ По радіо – сцени баталій, Нема ні спокою, ні сну,- Замучені в’язні – і Сталін У рамці на цілу стіну. […]...
- САД Яблуні уже одквітували, Вишні і черешні одцвіли. Як мої батьки не бідували, А таки садок уберегли. Змучені, голодні і холодні, […]...
- ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...
- РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
- ТРЕТІЙ ДЕНЬ РІЗДВА. СТЕПАНА “Поету-мученику…” написав мені у дарчому написі у 1989 році тувинський поет Даржай Чи знали – хто імення обирав Мені – […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- ПОРТРЕТИ Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]...