Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Осіннє надвечір’я

Осінь бреде золотими садами,
Гронами грає рясний виноград.
Схоже майбутнє на чашу з плодами,
А пережите – на стишений сад.

Сутінки – ніби малярство дитяче:
Барви наївні, свята простота.
Ілюзій немає, печалей – тим паче,
І невідома життя гіркота.

Сік перестиглі плоди розпирає,
Бродить у діжах вино молоде.
Мов зачарований, день догоряє,
Осінь багряна садами бреде.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

Осіннє надвечір’я - ЛУКІВ МИКОЛА