“Невже це ви? Даруйте, не чекав…”

Related posts:

1. “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
2. “Невже тобі забудеться – колись ми…” Невже тобі забудеться – колись ми, йдучи між полину і сокирок, читали неба сині афоризми, які світилися поміж хмарок? Невже […]...
3. НЕВЖЕ? По широких степах України І по різних далеких кутках Ми згинаєм робітницькі спини І тримаєм всю працю в руках. Тільки […]...
4. “Невже це ти, богине давніх днів…” Невже це ти, богине давніх днів? Невже це ти, моє весняне мево, Чий образ у мені відпломенів Ще як братались […]...
5. НЕВЖЕ? І У табунах людинозвірів Живуть самиці і самці, Гібриди зміїв і вампірів, Їх сила й розум – в кулаці. Пильнуйте, […]...
6. “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
7. ПРОЩАННЯ З ПОДІЛЛЯМ Прощайте, Товтри круглогруді, і ти, гніздо Кармелюка, де й досі бойові погуди – мов червениці чумака, і ви, яри крутоберегі, […]...
8. “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? […]...
9. ДО ПОБАЧЕННЯ Черв’як зневір’я гризе і душить. Минули дні коли я вірив. Може цей демон мене задушить, Може мене розважать Сускегана чи […]...
10. БЕЗ ТАБУ Хто сказав: “Найстрашніше – це смерть”? – Заперечу. І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ. Поруч ходять мерці […]...
11. “Пиймо, друзі…” Січова антифемінстична Пиймо, друзі, грай, музико, Нам вже все одно. Бо правдиві в світі тільки Музика й вино. Був собі […]...
12. КОНВАЛІЇ Плачете? – плачте: свічка розтане на вшпиленнях башти – свічка розтане – смерть. Келих востаннє пінявий вщерть. Завтра: світанок вирине […]...
13. ПРЕДШЕ Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при […]...
14. НАД РУЇНАМИ I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих […]...
15. ВОНА Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце […]...
16. “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
17. Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
18. Їхав козак за Дунай (народний варіант) Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, Твоя дівчина […]...
19. “Іване Петровичу, дядьку Іване…” Іване Петровичу, дядьку Іване, На грудях у вас ордени й ордени. З війни не вернулось чотири сини, У серці навіки […]...
20. “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
21. ЛЮБОВ Я вас люблю. Чому? Не знаю. Та тільки кров моя пече і в жилах муку розливаю, мов синє золото очей… […]...
22. ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
23. “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
24. Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...
25. “СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ ВІДПАЛЕНІВ…” Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]...
26. ЖУРБА ЄВРЕЙСЬКА Ой плачте так, як плакали діди Над вавілонськими ріками! Розорен храм, родини в нас нема – Чужі знущаються над нами! […]...
27. “Я їй сказав: “Мене ти не люби…”” Я їй сказав: “Мене ти не люби… Нам осінь пізня ходить коло хати, он сиза паморозь, як дикі голуби, на […]...
28. ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН Не знаю, чому ви завжди боялися божевільних і привидів. Може, тому, що божевільний забагато розказував, знаючи про вас те, що […]...
29. ОДНОСТАЙНІСТЬ Мене постійно серце зупиня: – За вік устигнеш все переробити! Мене нагальна праця підганя: – Не смій, не смій мене […]...
30. “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
31. “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
32. АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ Треба бути собою – Сказав Сковорода, Я метнулась за мною, А мене тут нема. У Канаді лиш тіло, В Україні […]...
33. НА ДОЗВІЛЛІ Я вранці стрів три постаті, що йшли, За руки взявшись, похиливши чола. У них легкі сандалії цвіли І білі шати […]...
34. НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ! Не проклинай мене! Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас І розлучила, Мов два листки під осінь […]...
35. “Знов весна, і знов надії…” Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]...
36. КОЖНА ЗУСТРІЧ – ПРОЩАННЯ Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? […]...
37. “На кого залишили ви мене…” Пам’яті Івана Пономаренка і Миколи Кучеренка На кого залишили ви мене, Мої найкращі друзі-побратими? Невже набридло вам життя земне, Що […]...
38. ОВЛУР ЖИВИЙ! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не […]...
39. ПОПРІКИ Що я з тобою Маю робити, Що ти не хочеш Мене любити? Чи за тобою Все жалкувати, Чи все кохання […]...
40. КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ. БАЙКA У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в […]...