Не шкода
Надій не шкода – і зітхання за ними безплідні,
Байдуже сприймаю свої дріб’язкові невдачі,
Дружу з небесами, вдивляюся в простори рідні
І згадую все, що було в мої роки юначі.
Прихильні до мене дерева і лагідні зорі,
І хочеться просто забути про все і забутись,
І хочеться снити майбутнім,
де порожньо й тихо, як в морі,
Яким дорогий хтось підплив, щоб уже не вернутись.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
- “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
- “Так хочеться побуть на самоті…” Так хочеться побуть на самоті, Посидіти в задумі при багатті, Згадати дні дитинства золоті, Літа юначі, мріями багаті. Так хочеться […]...
- МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- КОЛИСКОВА 1. Заходить за хмари зоря-зоряниця, І гомін стихає кругом, А місяць злітає, неначе жар-птиця, Над сонним і тихим вікном. Приспів: […]...
- “Шкода, що Ви не звичайний прочанин…” Шкода, що Ви не звичайний прочанин, Що, невпізнаний, може сушити Панчохи на історичній колоні У Форум Романум. Я радо пішла […]...
- ПЕРО Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці […]...
- “Хочеться ніжний подих вітру…” Хочеться ніжний подих вітру На тонкострунну схопити арфу, Хочеться взяти на палітру Ніким ще не відану барву. Хочеться серцем розбагнути […]...
- “Листом тебе не потривожу…” Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]...
- ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...
- НІЧ НА АДРІЇ Ніч. На стоках небозводу Мерехтять сріблисті зорі, Чорні пасма скиб на морі Крає вістря пароходу Й білить пухом шумовини. У […]...
- “Роздмухавши гнівні зорі…” Роздмухавши гнівні зорі, Біблійний гуде борвій. О серце! В якому горі Забутись душі моїй? Світи – попелища храмів, Народи – […]...
- ПЕРЕД ВІД’ЇЗДОМ Шкода знов слабідок зелених, Скрипучих на полі коліс. Тумани побілять без мене Дзвенючі отави та ліс. Над двором збираються зорі […]...
- “Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...
- ДЕКОЛИ Деколи хочеться серцю Квіткою бути пахучою, Деколи хочеться в небі Зіркою стати горючою. Деколи хочеться серцю Стати терном чи кропивою, […]...
- “Час пливе, а я живу, як тінь…” Час пливе, а я живу, як тінь. Мертво в душах, порожньо і глухо. Жду не лицарів, але прозрінь – Пломінкого […]...
- ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
- МАРІЯ Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: […]...
- “В купальську ніч, коли дерева й квіти…” В купальську ніч, коли дерева й квіти, Мінливі води й скелі-моноліти, Птахи і звірі, зорі з небесами Єднаються в одну […]...
- НА РІЦІ Верба, задивлена у воду, Милується на власну вроду. І лілеї срібляста квітка На синім плесі – як лебідка. І м’яко […]...
- ГОЛЛАНДСЬКИЙ ОБРАЗ Я змела важкі дубові лави І до хліву чистого пішла. Ремигають, добрі і ласкаві, І мені не хочеться тепла. Обніма […]...
- “В темряві ночі тополі тріпочуть…” В темряві ночі тополі тріпочуть. Тихо зітхає вітрець за вікном. Щось квіточки мов спросоння шепочуть… Боже, коли я засну тихим […]...
- “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
- “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
- ВИХІДНИЙ На мить забутись од роботи, Од клопотів, доріг, вокзалів І слухать хвиль тривожний рокіт І гул віддалених причалів. А потім […]...
- “Пройду лугами до ріки…” Пройду лугами до ріки, У лісі поблукаю: Пташки, дерева і квітки – Земна подоба раю. Вернуся потім до людей. У […]...
- БЕРЕЗІЛЬ А весни так хочеться, (дай, Боже, весни!), бо душа полощеться в прикрощах сумних. До весни йде Стрітення, (дай, Боже, добра!). […]...
- “В моїй душі глибоке плесо сліз…” В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, […]...
- “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
- БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
- “Хитрувато моргали зорі…” Хитрувато моргали зорі, Місяць-дурень кудись утік; В полі вітер мекав козою, Наче видоїти хотів… Словом, ніч була, як у казці […]...
- “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
- СЬОГОДНІ У МЕНЕ СВЯТО Ніні Разінковій Сьогодні у мене свято – Лист я одержав твій! І знову горить багаття Любові моєї, надій. Одержать листа […]...
- АНГЛІЙСЬКА ЕПІТАФІЯ Зупинись, помолись, перехожий, за мене, На землі я прожив небагато-немало: Мав і ковти із срібла, і злото червоне, І дівча […]...
- РІЗДВО ДЛЯ ХЛОПЦЯ З МЕЧЕМ Цей день розпалить Соняшник радости. Сяєво лусне в шибі, Дзвони наповнять душу Оксамитами тиші, Оживуть лагідні звірі В калейдоскопі зіниць, […]...
- ВІРШ ІЗ НАЗВОЮ В КІНЦІ Це диваки, що прагнуть пояснити, За що ми любим небеса і квіти, Чому тривожать провінційні птиці Лавсан і лоск модерної […]...
- “Ні, не хочеться з кривди вмирати…” Ні, не хочеться з кривди вмирати, ще ж бо осінь, мов чиста вода. Як лишити Вкраїну і знати, що вона […]...
- ЛІТО У ГІНЦЯХ Неблизько до Лубен, до Києва далеко Лежить собі село на Удаї-ріці. Отам було мені і затишно, і легко, Спасибі вам […]...
- ЗАПИТАННЯ Про що шумлять дерева уночі, Кому й на кого скаржаться сичі? Куди зникають зорі на світанні І відпливають хмари, вітром […]...