“Шкода, що Ви не звичайний прочанин…”

Related posts:

1. Не шкода Надій не шкода – і зітхання за ними безплідні, Байдуже сприймаю свої дріб’язкові невдачі, Дружу з небесами, вдивляюся в простори […]...
2. “А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...
3. ЛЕГЕНДА О МАРКО В лесу над рекой жила фея, В реке она часто купалась; Но раз, позабыв осторожность, В рыбацкие сети попалась. Ее […]...
4. МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...
5. МАРКІВ СПИСОК Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й […]...
6. Розпечені барви розпечені барви полотен домотканих на столі на стінах невидимі пальці на струнах мосяжних ранять торс бандури вітер давнин на крилі […]...
7. МАКИ Л. В. Пилипенкові Мені хочеться ходити з одрізаною головою Данте на руках і слухати про любов до Беатріче… Шелестіли жита, […]...
8. AVE, EVA! (I) І Телескопи пипок – се лет у вагу тугаву, се літо тілес і в’ява на в’яві. Доводити щити до вод […]...
9. “О, суму, смутку, скільки суму…” О, суму, смутку, скільки суму По заході світила! Повились проліски в задуму; Кладуть на ноти тиху думу Озер ясних кадила. […]...
10. Самійло Немирич, авантурник, посаджений за гвалт у вежу, самому собі вчора був ти герой одягався у плащ їздив кіньми і саньми співав пияцьки нині сівши у вежу ридай пропащ згвалтувавши […]...
11. “Барвінок цвів і зеленів…” Н. Я. МАКАРОВУ На пам’ять 14 сентября Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. […]...
12. САМІЙЛО НЕМИРИЧ, АВАНТУРНИК посаджений за гвалт у вежу, самому собі вчора був ти герой одягався у плащ їздив кіньми і саньми співав пияцьки […]...
13. “Друже мій, я зробила…” Друже мій, я зробила Велику похибку, що розповіла Вам про свій біль. Немає на світі Ворога більшого жінці, ніж чоловік. […]...
14. Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
15. ВУЛАЙСЬКА ПРИГОДА Привітно-щирий, без найменших див, Меткий онук старого канібала Мене вказівним пальцем поманив Поза поміст, де група танцювала. Ми перейшли в […]...
16. МИНАЮТЬ ЗИМИ Минають зими і надходять весни З поживою для птахів і тварин. І кучерявий вітер із-за Десни Розбризкає в лугах ультрамарин. […]...
17. БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… “О, де […]...
18. Здається ми перестаємо слухати здається ми перестаємо слухати такою безневинною печаль скрадається вкороченими звуками в яких живого імені не жаль код бездоріжжя: ребра і […]...
19. “Не вернувся із походу…” Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль? Що на йому жупан куций, Що гусарин […]...
20. “Щоб мені боліло, я відчинятиму правдиві двері…” Щоб мені боліло, я відчинятиму правдиві двері, а зайду зовсім не туди, куди йшов. І тоді з’явиться біль, і я […]...
21. “Не ті, сержанте, вже шмонали…” Не ті, сержанте, вже шмонали, Ти проти них шмаркач єси, Спецнатреновані носи Винюхували кримінали, Редактори – сановні пси – І […]...
22. ПРОЧИТАН Уздовж причілля тінь лягає вогко, а коло брам розколений колодязь, у землю встромлений, немов колода, зеленим, молодим сміється мохом. Патлатий, […]...
23. ПІСНЯ (М. Т. Рильському) Котись полем, перекотиполе, Перейди річку болю, Де зійшлися посестри: тополя І калина з вербою. Поспитайся їх, перекотиполе, Чом схилились журбою […]...
24. Добре слухати добре слухати твій голос тише! лишити в душі відчинені двері для твоїх кроків коли зіниць розквітлі келихи наливаються вечором наче […]...
25. “Немає діда, третій рік нема…” Немає діда, третій рік нема, Берізка хилить віти до могили. А був покійний – доброта сама, Хоча не всі старого […]...
26. ІЗ ПОЕМИ “СМЕРТЬ ФРАНКА” Гадюкою звиваєтья дорога… Куди, куди біжить дорога ця? Каміння, глід, жар, згага і знемога… Немає їй ні краю, ні кінця… […]...
27. “Ціла епоха – пори недовіри і страху…” Ціла епоха – пори недовіри і страху, Вибачте, друзі, за холод… Що, наче молюск, – В скойку ховалась душа (вільна, […]...
28. “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, і за […]...
29. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
30. “Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі?” Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі? У Яловець, Лопушну, Шепіт – на верх який, в село […]...
31. ШУКАННЄ-ВИКЛИКАННЄ Ще любо дивляться на мене карі очі, І біла рученька в моїй руці тремтить, І від речей моїх серед німої […]...
32. ДОДОМУ Шкода Москви. Вже наче відійшов Від сподівань і пристрастей Арбату І паху бурштинової гербати У мареві тих марень, тих розмов. […]...
33. РУСОКОСОЮ ОТОЧИЛА В моїй душі – Уїтмен і Стріндберг. Русокосою оточила. Я взнав, що вона любить буйність і вітер – Жить мені […]...
34. ЗНЕМІГСЯ Я ЖИТТЯМ Знемігся я життям, грізний опир одчаю Приссався до душі, як той страшний поліп. Стою, як торс журби, дивлюся в даль […]...
35. ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...
36. “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
37. “Комусь – щоб хліба скибка…” Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка, а друга – як літавра. […]...
38. ВЂрши сЂмдесяти и двом апостолом Седмдесят двох апостол имена святыя, Аще кто не вЂсть, убо да увЂсть, суть сія: Іаков, брат Господень; Клеопа избранный; Симеон, […]...
39. ЗОЛОТО Я хочу полоскати золото У Чорному Черемоші. Там опришки його затопили Перед лихими очима. А, може, не в річці, Може, […]...
40. “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...