“Нахилилась над водою гілка…”

Related posts:

1. “Черемхова гілка…” Черемхова гілка, Вечірня пора. Далека сопілка На схилах Дніпра. Я гілку рукою Ледь-ледь відхилю. Я землю такою Найбільше люблю. Люблю, […]...
2. “6. я водою збуджу…” я водою збуджу що спливає з місяця що тисне серцевиною дерев пронизує мої судини збуджу його тіло...
3. СВІТАНОК До вікна схилився сонях. А калина – до криниці. Озивається спросоння Тиша голосом синиці. Сіра крайка небокраю Зарум’янилась на сході. […]...
4. “Ой пішла я у яр за водою…” Ой пішла я у яр за водою, Аж там милий гуляє з другою. А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сусідонька, […]...
5. НАД КАЛАМУТНОЮ ВОДОЮ Над каламутною водою стою в задумі, Уся моя душа, здається, втонула в шумі. Глухо об берег хвиля плеще та в […]...
6. 06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...
7. “Ловивши місяць під водою…” Ловивши місяць під водою, Втонув підхмелений Лі Бо. Так я шугаю за тобою, Моя незловлена плавбо! Простерши в сонці шати […]...
8. “Ластівки літають над водою…” Ластівки літають над водою, і черемхи в’ється білий дим. Пожурися, дівчино, за мною, коли був я в світі молодим. Теплий […]...
9. “Блакитний час, прикинувшись водою…” Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах. тече із величавою журбою – так, як тече високий в небі […]...
10. ПРИТЧА Жив собі чоловік, не тужив, Сам себе шанував і любив. В інших сім’ї і друзі, а він В самоті дочекався […]...
11. “Моя дружино… Так, не легко…” Моя дружино… Так, не легко, Шлях нелегкий цей взагалі, І нам дорогу цю далеку Долать на спаренім крилі. Буває солодко […]...
12. БАБИНЕ ЛІТО Бабине літо. Золотосинь. Срібла тонкі павутини. Вирій пташиний, пізня теплинь, Повінь черлена калини. Погляд вбирає далеч і шир, Обрії сонцем […]...
13. ПРИТЧА ПРО ЩАСЛИВОГО МУЧЕНИКА Бувало, батько цвьохне батогом Лінивого синочка – для науки. А той у плач, до матері – бігом, А мати парубка […]...
14. “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
15. ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...
16. Нiчого не буває просто так Нiчого не буває просто так, Нiчого не буває випадково: Нi зустрiч, нi подiя, анi слово… До того йшло, або ж […]...
17. Нічого не буває просто так Нічого не буває просто так. Нічого не буває випадково. Ні зустріч, ні подія, ані слово – До того йшло, або […]...
18. ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава. Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава. И над степью стон Ветром оглушен. Тонок стебелек […]...
19. Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
20. ТОЙ САМИЙ Жив чоловік на цих зелених горах, На звозах кращого із давніх міст, Писав і мислив, мав химерний хист Його столітній […]...
21. Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
22. ОЛЕКСАНДРУ МОРОЗУ Буває, душу роздирають тигри. Бува, серед кривавиць і заграв Відчуєш раптом: ті, із ким ти виграв, Противніші від тих, кому […]...
23. Сміх сови Вільгістю повіяла левада, І, сяйнувши в хмарах полохливо, Засвітився оком конокрада Над рікою місяць хворобливо. У воді печаль його відбилась, […]...
24. “Буває, іноді старий…” Буває, іноді старий Не знає сам, чого зрадіє, Неначе стане молодий, І заспіває… як уміє. І стане ясно перед ним […]...
25. ШВАЧКА Нахилилась голівонька, Пасмо звисло на щоці… І мелька невпинно голка У худесенькій руці. Шитво панське на коліні, Каганець і світ […]...
26. БАЛАДА ПРО ВІЖКИ Дядько ліг горілиць на порожній підводі І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло… Все було, як було. Не змінилось […]...
27. “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
28. “Я немов занедужав…” Я немов занедужав. Я не хочу єлею. Та не лізь мені в душу з прямотою своєю. Тут би ради-розради трохи […]...
29. ТІНЬ БЛИСКАВКИ Сяйнула у небесному огромі і зачаїлась блискавка крива. Настала тиша. Але враз од грому здригнулася зволожена трава. Гримить! Над вами […]...
30. СТАНСИ 1. Ще досить простору між сосон зсутенілих і тиші гострої, щоб зранить сонне тіло. Ще неба досить, щоб його зчорнить, […]...
31. 05. СТАРЕ ВИНО В холоднім сутінку сухого льоху по стінах тиша кане зерном граду. І п’яний, м’ятний запах винограду, й ряди пляшок, що […]...
32. “Ніде нікого. Тиша золота…” Ніде нікого. Тиша золота. Осіннє поле спорожніле й голе. Недавно тут гойдалися жита, Тепер стерня лелеці ноги коле. Холодний день. […]...
33. МОГИЛА Що то за могила: Вітер сніг розміта; Крізь сніг почорніла Трава вигляда? Далекії роки далеко вплили, Як води весною. Густою […]...
34. “Відлітають птахи, облітають сади…” Відлітають птахи, облітають сади, Спорожніли поля і городи. Ще немає снігів, але вже холоди Остудили і землю, і води. З […]...
35. З різних збірокАНГЕЛ СМЕРТИ (I) Буває мить – хтось вимовить ім’я (А тиша ще шумить безмежним морем). Ніхто не гляне і не заговорить, Лише діткне […]...
36. “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
37. НА ЦВИНТАРІ Сколихнув темні шпали “Братіслава-Москва”… Й тільки листя опале, тільки зжовкла трава. Тут – розорані схили, вороння на ріллі. Там – […]...
38. РАНКОВА ПАСТОРАЛЬ Розвиднювалось. Ми пішли косити за грунь. А нам навстріч несли трембіти чоловіки з присілка – хтось помер. Була ще тиша. […]...
39. “Безслідно у світі ніщо не зникає…” Безслідно у світі ніщо не зникає?.. А як же з рікою, котра висихає, Із лугом розораним, з гаєм порубаним, З […]...
40. “Щось мене поменшало в природі…” Щось мене поменшало в природі, Щось мені повужчав білий світ… Щось не видно батька на городі, Не виходить мати до […]...