“На вечірньому прузі…”

Related posts:

1. “Тільки в вечірньому мороці…” Тільки в вечірньому мороці Та насурмився хати ріг – Розхрабрувався гриб у саду. Плавлю, поплавлю На мряці-тумані, Всіх пов’ялю! Тих, […]...
2. ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...
3. Веснянії пісні Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не […]...
4. “Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…” Щоб не бути самотнім, вогонь розведу, Оберу собі місце в долині чи лузі, Упаду в мураву і зорю молоду Відшукаю […]...
5. “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
6. “Бездонні лона повноводних рік…” Бездонні лона повноводних рік Німовно випалить ярлива спека. І ти, людино, від пустель далека, Близькою станеш порохам навік. Серед привіль […]...
7. “Ледь шелестить вологими губами…” Ледь шелестить вологими губами В колодязі глибокому вода. Серпнева ніч схиляється над нами, Зірками в душу небо загляда. О, ноче […]...
8. ЗУСТРІЧ Знову яблуні буйно цвітуть І лунає знайомий мотив: Ви мене й не любили, мабуть, Я ж без вас ані дня […]...
9. “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
10. “Місця, де зроду не бували ми…” Місця, де зроду не бували ми, Лежать десь на краю землі. Нас літаки несуть над хмарами, Везуть за море кораблі. […]...
11. “Щоночі сад приходить до вікна…” Щоночі сад приходить до вікна, І житнє поле шелестить щоночі, І жінка та, що на землі одна, Стоїть за крок […]...
12. ГОЛОВА Він зроду поля власного не мав, Чиє ж оце лежить, як кремінь в спеку? Лан білі крила важко підійма, Пониклий, […]...
13. “Жіноча протяжність – упродовж родів…” Жіноча протяжність – упродовж родів, Як впродовж родів безперервні шпагати, Що в’яжуть родини (не в матріархати)… Стоїть, наче гість, чоловік […]...
14. МІЖ ЩАСТЯМ І БОЛЕМ Між небом і полем Тугі парасолі дерев, Які не злетять І не ляжуть додолу. Між щастям і болем Той сум, […]...
15. КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІ Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]...
16. Муза А ти, пречистая, святая, Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла. І на […]...
17. “В степу, де миються ховрашки…” В степу, де миються ховрашки, На небесах, де спокій ліг, Куди зирну, там легкі пташки Грайливих усміхів твоїх, Бо нині […]...
18. “Чому посміхається Мона Ліза…” – Чому посміхається Мона Ліза, До рами прип’ята всі п’ять віків? – Їй не потрібні ні паспорт, ні віза, Щоб […]...
19. “На недописану в трансі строрінку…” На недописану в трансі сторінку Втомлена падає голова… Трясся Бальзак пів Європи до жінки – Пани прихмливої (ось де дива)… […]...
20. “Впала темінь у солдатські очі сині…” Впала темінь у солдатські очі сині У степу, на димнім бойовищі. І зійшли рясні отецькі болі в сині Та і […]...
21. ТРАКТОРИСТ Борозни рвуться З-під ніг, з-під плугів – Борозни, Борозни, Борозни. Борозни круто Зійшлись межи брів І хлюпнули в обличчя Бронзою. […]...
22. “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
23. 15. КОДА Шумить життя журливе жовте жито, подій хитає повні колоски. Додолу вітер гне плоди важкі, як спіє зерно людських мрій налите. […]...
24. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
25. “Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...
26. “Йде мати і дитя несе…” Йде мати і дитя несе, ховається в дорозі. її під зорями спасе короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва […]...
27. ВОВК ТА ЯГНЯ На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим […]...
28. “Запах вологий запах паші…” Зап ах вологий з апах паші В сухому сяєві Стожар, І вже почав в багатті нашім Дрімати жар, куняти жар. […]...
29. ЛІТО Повніє, стигне золотом земля. Стоять збіжжя, в задумі вниз повислі, і ссуть корінням з грунту соки кислі, і ждуть роси […]...
30. КРЕДО Із долею змиритись – це не кредо, А слабкість духу і душевний блуд. Лиш сильний той, хто на своєму твердо, […]...
31. ЦИТЬ, МОЄ СЕРЦЕ! Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах […]...
32. “У бога за дверми лежала сокира…” У бога за дверми лежала сокира. (А бог тойді з Петром ходив По світу та дива творив). А к а […]...
33. ЩО? – Любий друже! Як тяжко зносив я цей абсурд, що й тобі ось несу: ні за що, ні про що […]...
34. СВЯТ-МИКОЛА Зимою бачу ще свою вітчизну, Як вод замовкне сопілкова гра, Дзеркальним замком стане водограй, І ляже на ліси тяжка білизна. […]...
35. ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
36. КОРТЕЛІСИ Дитя з очима, повними розпуки, Кують зозулі, шелестять ліси. Звелись ротфронтом на усі часи У непокорі скам’янілі руки. Б’є метроном. […]...
37. НЕЗАКІНЧЕНА БАЛАДА Ранок багрянець розлив на поля й тротуари Мати Скорботна Вкраїна Стоїть на базарі Сива сльоза у свічаді вдовиної муки хустка […]...
38. ТАЛЛІНСЬКИЙ МАЯК Стоїть не двісті літ він і не триста. Його вогонь далеко маячить, Він не рівняється до вежі Олевісте – Над […]...
39. “Мороз ударив – листя обпалив…” Мороз ударив – листя обпалив. На травах іній заіскрився біло. Згадаю ту, яку колись любив, І усміхнуся спогадам несміло. Жар […]...
40. ВИСОКІ ДЕРЕВА Далеке крайнебо, пропахле пригаслими зорями, і стиглими зорями, й степом, де колос і цвіт. Чому ж ти, крайнебо, такими плугами […]...