“Море – підводного царства оселя…”

Related posts:

1. ОСЕЛЯ ГРОЗИ Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]...
2. ОСЕЛЯ Єдина оселя – засипаний снігом сад. Єдиний спогад – на чорнім снігу білі ворони. Падало листя. Листя падало і згасало, […]...
3. ОСЕЛЯ І оком не зглянути – поле та поле далеке, і пада з крила на крило споловілий лелека: хитнеться земля то […]...
4. “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...
5. “оселя пізнього Тараса…” оселя пізнього Тараса. вітрильце з мармуру, царі… і понад мороком і часом немов дерева угорі вертаються. і на долину, на […]...
6. “Скільки не дивлюся на море…” Скільки не дивлюся на море – Надивитися не можу. Море щоразу інше, Щоразу інакше. Скільки років знаю тебе, А ти, […]...
7. МОРЕ Безмолвное море, лазурное море, Стою очарован над бездной твоей. Ты живо; ты дышишь; смятенной любовью, Тревожною думой наполнено ты. Безмолвное […]...
8. “За вікном шумить і грає море…” За вікном шумить і грає море, Корабель темніє на причалі. Небо чисте, світле і просторе, На душі – ні смутку, […]...
9. ЧОРНЕ МОРЕ І Для мене ти – як материнські груди, Мов батьків клич, немов херсонський край. Твої раптові, голубі споруди, Мне вергаючи […]...
10. “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
11. “Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода…” Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода,- Мы не ждали его – не за легкой добычей […]...
12. МОРЕ Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові […]...
13. “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я […]...
14. Вії вкривають море вії вкривають море по небу торочаться райські птиці в полум’ї ця певність мушель ця тиша з шемору в перламутрових вухах […]...
15. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
16. “Чого ж ти, море, та розхиталося…” Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко […]...
17. Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
18. Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю […]...
19. “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
20. “Холодне море, день похмурий…” Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]...
21. “Ніч відходить, як море від берега…” Ніч відходить, як море від берега, А на дні залишаються трави і птиці, Залишається річка, оточена вербами, Залишаються сизі озера […]...
22. “Далеке море, срібна мріє!..” Далеке море, срібна мріє! Ще нині виджу гребінь хвиль… Я бачу, чую – шум твій віє, Хоч ділить нас три […]...
23. “Море і гори. Сонце і синь…” Море і гори. Сонце і синь. Древні руїни фортець і святинь. Гуни і готи. Скіфи й сармати. Хвиля за хвилею […]...
24. “Все умирает на земле и в море…” Все умирает на земле и в море, Но человек суровей осужден: Он должен знать о смертном приговоре, Подписанном, когда он […]...
25. КЛЯТЬБА Дарма просишся, ізрадник: Не пущу тебе ніколи, Вічно буду катувати, Мучитиму без одривки. І хоча б за відпочиння Ти мене […]...
26. “Не спалося – а ніч, як море…” “Не спалося – а ніч, як море…” І, як далекі маяки, Яскраві фосфоричні зорі. І напливають у думки З імли, […]...
27. “Ах суєта суєт… Житейське море…” Ах суєта суєт… Житейське море… Не за горами, видиться, причал. Та все ніяк душа не переборе Своїх досвітніх штормових начал. […]...
28. “Третій день бушує море…” Третій день бушує море – Гнівне, збурене, суворе, Третій день громади хвиль Крутять піняву кадриль. Сім чи вісім в морі […]...
29. МРІЯ ПРО МОРЕ У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече […]...
30. “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
31. THE LAST FRONTIER Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – […]...
32. “Людина вийшла у безмежне море…” Людина вийшла у безмежне море із приладом наївного рибалки, щоб привид щастя, вимріяний змалку, ловити так, як ловлять альбакора. Щоб […]...
33. АСТРАЛЬНА ЧУЖИНА Така безодня! Вічна порожнеча В чужому небі. Не зоріє даль. Не сяє Марс на темряви розталь. Мовчить безмежжя, як журба […]...
34. “Струмки починають море…” Струмки починають море. З жджерел виникають озерця. Початок завжди прозорий І непомітний, як серце Здорової людини. Чи знає мала краплина, […]...
35. СТАВ У люстрі вод любуючись на вроду, Сплітають верби тінявий намет, І шепче казку сонний очерет, Зайшовши плавом із мілкого броду. […]...
36. МОРЯК-СТЕПОВИК У ВІДПУСТЦІ Серпень. Двір. Копиця сіна. Мати. Затишок. Бджола… І смугача біло-синя Хлопцю груди облягла. Так щасливо пахне літо Медом, кропом, молоком! […]...
37. ТИХУ КАЗКУ Тиху казку дерева шумлять І колишуть золочене листя. Десь далеко лебеді ячать, Тут ще осінь, розкішна, імлиста. Як весною: неспокій […]...
38. ОБРІЙ Там, де море з небом обнялося, Обрій – мов натягнута струна. А за ним – безмежне безголосся, Мороком покрита таїна. […]...
39. “О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...
40. “Не спалося, – а ніч, як море…” Не спалося, – а ніч, як море. (Хоч діялось не восени, Так у неволі.) До стіни Не заговориш ні про […]...