Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ОБРІЙ

Там, де море з небом обнялося,
Обрій – мов натягнута струна.
А за ним – безмежне безголосся,
Мороком покрита таїна.

Що воно собою заступає,
Розумом несила осягти…
Небо сяє, синє море грає,
І зовуть незвідані світи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

ОБРІЙ - ЛУКІВ МИКОЛА