“Місця, де зроду не бували ми…”

Місця, де зроду не бували ми,
Лежать десь на краю землі.
Нас літаки несуть над хмарами,
Везуть за море кораблі.
А мій сусід життя безвиїзно
Прожив у рідному селі.
Одвіку він не знався з візами,
Ходив за плугом по землі.
Зате він знає, як опівночі
Сади із зорями шепочуться,
Як будять тишу крики півнячі
І люди в поле йдуть удосвіта.
Він відкриває в житнім колосі,
У краєвидах подніпровських
Таке, чого нема і в космосі,
Не те що у краях заморських.
Йому цвітуть барвінки з м’ятою,
Хліба встають круг нього повінню.
Й душа його така ж багата,
Як та земля, яку він порає.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

БІЛКА В КОЛЕСІ На орбіту зоопарку вогником кружляє шпарко білочка у колесі – у своєму космосі. Мимо, мимо – пружні кроки, мимо – […]...

“Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...

“Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...

Скорбна Мати з Юкатану З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної землі. Ось вона йде, […]...

“З бородавок вулканів – дим вужами…” (Скорбна Мати з Юкатану) З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної […]...

“Отак, як зроду, потаємно, з тилу…” Отак, як зроду, потаємно, з тилу, усіх міщан ощирені лаї ненавидять в мені мою скажену силу, ненавиджу в слабкості свої. […]...

“Бували войни й військовії свари…” Бували войни й військовії свари: Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї Було добра того чимало. Минуло все, та не пропало, Остались […]...

ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...

ЖОВНЯРСЬКІ ПОХОРОНИ Михайлові Яцківу Ой не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони, Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони, Напереді рівним кроком йдуть жовняри, […]...

В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...

“Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...

“Гранітні обеліски, як медузи…” Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил. На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже нема місця для могил. Мільярди […]...

СЕЛО Село. І серце заболить від ж алю! Хрести на вікнах – вимертя печать. І люди – наче тіні зі шпиталю, […]...

ДОПИТЛИВИЙ СИН – Чуєш, тату, – син питає, – що таке хамелеон? – Відчепися, я не знаю, – каже Филимон. – Чуєш, […]...

ДОРОГА Люди, це ви? Ваті потоки… Без смертей, без народжень. Ваші ріки, де річка кожен. Ватні, мелодії… Запишу. І буває ж […]...

ЖОРНА Удосвіта росами плачуть зорі. Удосвіта плачуть люди у горі. Мати не пестить, до себе не горне, А будить тихенько: “Ходімо […]...

ХУТІР ВИШНЕВИЙ В. Ц. Там, за порогами, в степах, де землі щедрі та розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, […]...

Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...

ПЛАСКІ, ЛЕДЬ ВИГНУТІ ПРЕДМЕТИ Загадка-жарт Пласкі, ледь вигнуті предмети стоять укупі кружкома. Про них стосовно до кебети говорять люди жартома. Коли це тара, то […]...

ДУМА Шумить поле, шумить сумно, Кровію полите, Плаче мати, гірко плаче За синочком вбитим. Гей, гей, гей, гей, За синочком вбитим. […]...

АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...

“Ми за руки візьмемось на людях…” Ми за руки візьмемось на людях. Між люди Ми підемо, людським пересудам назло. Хоч нема порятунку від того, що буде, […]...

КОМП’ЮТЕРИ Прийшли комп’ютери-пророки. Усе, що буде, все назвуть: Всі банки, грошові потоки, Всіх армій ядерну могуть. Всі катастрофи і всі крахи, […]...

ХАМЕЛЕОНИ До влади йдуть споживачі й банкіри, Що їм дала природа дивний хист Міняти кольори своєї шкіри – Був як рубін, […]...

МОТИВ ФРОСТА Є така звичка в людей: Радість у них чи горе – Можуть цілісінький день Сидіти й дивитися в море. У […]...

“Нема – як муки ностальгії…” Нема – як муки ностальгії, Нема – як смерть на чужині,- В тривожних споминах – завії Ще й нині плачуть […]...

ЗНАЙШЛА ВИНУВАТОГО У ларьочку продавщиця сидить біля бочки. Над віконечком об’явка в чотири рядочки: “ТЬОПЛЕ ПИВО СВЄЖИХ РАКОВ В ПРОДАЖЕ НИМАЄ”. – […]...

“Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...

“Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...

“Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...

ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...

Половецька неволя Під палким, південним сонцем На чужий, далекий Дон Сумно-сумно, як на страту, Йдуть невольники в полон. На руках у їх […]...

“Не завидуй багатому…” Не завидуй багатому: Багатий не знає Ні приязні, ні любові – Він все те наймає. Не завидуй могучому, Бо той […]...

“Люди йдуть із вербою…” Люди йдуть із вербою – Люди святять вербу… Ми сьогодні з тобою Розриваєм табу. Заборонений плід – Як солодка верба, […]...

ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...

ПРОСТІР І ЧАС Простір і Час – два хижі аліянти, Забрали нашу Землю в свій полон, Тирани безпощадні, окупанти, Завели на Землі обмеження […]...

КРИК ДУШІ Ви навчили мене гіпокриз’ї, брехні, Пси, вампіри, раби конвенансу! Оплювали мені мої мрії сніжні, Мою білу, як ангел, романсу!.. Ви […]...

Тайна тайна подертого мішка і стертих стіп тайна дороги що нас жене з місця на місце хто сил додає? люди – […]...

ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...

НЕВОЛЯ Дайте мені коня мого, Дайте вороного; Пустіть мене, пустіть мене В поле на дорогу. Я уздою золотою Коня зануздаю; Вітром […]...

Related posts: