“Не завидуй багатому…”

Related posts:

1. Ликері На пам’ять 5 августа 1860 г. Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть […]...
2. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
3. “Мій боже милий, знову лихо!..” Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла […]...
4. РОЗДУМ’Я Мене часто бере думка, Чи то так здається, Що, бува, заплаче радість, А лихо сміється! І як бачу сльози щастя […]...
5. “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
6. “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
7. САД Ніч уляглася в саду. Не ворушиться. Сині коси розпустила По землі – Сині птахи у головах сіли, Заколисують. Тихо. Сидимо […]...
8. СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
9. ЛЮЛІ-ЛЮЛІ Ходжу-блуджу по городу Великому, великому Одкрив би я своє серце, Та нікому, так нікому. Цвіте воно, як Божий рай, Потай […]...
10. КОЛИСКОВА Мiсяць яснесенький Промiнь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пiзнiй бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, […]...
11. ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...
12. “Чому гортаєш сум, неначе книжку…” Чому гортаєш сум, неначе книжку, І дивишся у даль, котра німа? Бо вже літає гайворонням низько Й хурделицею стелиться зима? […]...
13. “Лічу в неволі дні і ночі…” Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть […]...
14. “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
15. АФОРИЗМИ Шабля різанину чує, Люлька пожари віщує * Сидіть дома, на покої Не пристало козакові. * Є й такі: не найде […]...
16. “Не для людей, тієї слави…” Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, […]...
17. 26-II (11-III) (На день Шевченка) Там на горі за Дніпром радо кричать прапори: честь йому, слава, хвала! Грають оркестри, церкви, в квітах […]...
18. ГАЙДАМАКИ (Епілог) Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав Без свити, без хліба по тій Україні, Де […]...
19. “дівчина в синіх черевиках тихо крадеться…” дівчина в синіх черевиках тихо крадеться навіть їй самій не почути того я беру павутинку за край якусь мить вагаюсь […]...
20. “Ти дивишся. А я вже – як на трапі…” Ти дивишся. А я вже – як на трапі. І слів нема. І туга через край. Життя іде по “Гаусівській […]...
21. Холодний Яр У всякого своє лихо, І в мене не тихо; Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо. Нащо б, бачся, те […]...
22. ПРОМЕТЕЙ …І Прометей, від скелі, не одкутий, В розп’ятті скам’янілий, з дивини, Ожив, почувши хлипання про Крути Панів, що вибиваються з […]...
23. “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...
24. “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
25. ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
26. “Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…” Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не […]...
27. “Як тихо на землі! Як тихо! ..” Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, щоб і не […]...
28. ДІВЧИНІ БЕЗ КРАЇНИ Добра сестро птахів, дівчино без спогаду, щоночі дивишся крізь спів чужих каламуть, щоранку дивишся крізь вій золоту погоду, як у […]...
29. “За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...
30. БЕЛЛАДОННА Счастье души утомленной – Только в одном: Быть как цветок полусонный В блеске и шуме дневном, Внутренним светом светиться, Все […]...
31. Сичі На ниву в жито уночі, На полі, на роздоллі, Зліталися поволі Сичі Пожартувать, Поміркувать, Щоб бідне птаство заступить, Орлине царство […]...
32. МОЇЙ ЛЕОНОРІ П’яний сонет Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів […]...
33. “Буває, іноді старий…” Буває, іноді старий Не знає сам, чого зрадіє, Неначе стане молодий, І заспіває… як уміє. І стане ясно перед ним […]...
34. Слава А ти, задрипанко, шинкарко, Перекупко п’яна! Де ти в ката забарилась З своїми лучами? У Версалі над злодієм Набор розпустила? […]...
35. На вічну пам’ять Котляревському Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – […]...
36. На жаль, цю iстину не кожен знає На жаль, цю iстину не кожен знає, Що смертi боїмося ми дарма: Допоки ми живi – її немає! Але як […]...
37. “Сивий дід…” Сивий дід Садить дерево. Ледве тримає в руках лопату – Садить. Ніхто не питає, Навіщо він садить Дерево. А дід […]...
38. “Пекельний жар, жажда в’ялить…” Пекельний жар, жажда в’ялить Кругом піщане море… Диви: оаза! Там біжить Нещасний путник – боресь! Послідних сил ще не добув. […]...
39. “Зацвіла в долині…” Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина І в білій […]...
40. “Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...