МАНХЕТТЕН. ДУМА ПРО ЛЮДИНУ
Сади посадила і ріки приборкала.
Планету засіяла житом і потом.
Сьогодні в руках твоїх атом і космос,
А що буде – потім?
Працюють комп’ютери, служби сейсмічні
Чутливі до кожного здвигу і поруху.
В руках твїх – формула маси критичної.
А що буде – потім?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Притулив до стінки людину…” Притулив до стінки людину, Витяг нагана… Придивляйтесь, дітлахи, з-за тину, – Гра бездоганна! Потім їли яєшню з салом, До синців […]...
- НА ПЕЧІ (Українська патріотична дума) Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, – За Вкраїну мою, чи то вдень, […]...
- ДУМА ПРО ЩАСТЯ Увійшла вайлувате в сіни, з хати віє нудьга й самота. У руках засміявся віник – спритно валянки обміта. Тупотить об […]...
- “Сади цвітуть під небесами…” Сади цвітуть під небесами, Сади цвітуть. Печаль і сміх в очах у мами, Сади цвітуть. Приїду, сяду на причілку, Назавтра […]...
- ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
- “Я в тебе запитав…” Я в тебе запитав дорогу до зірок. Я не картав себе за цей небесний порух. Бо скоро буде мла, бо […]...
- Дума четверта І весела, і щаслива Мріями коханка, І ясніша уродлива Весняного ранка. Як на світі любо жити, Милого любити, З його […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- “Не людину морили в сипучих пісках…” Не людину морилив сипучих пісках – Дух народний вбивали великодержавні сатрапи, Щоб казармою, карцером дух той протхнув у військах, Щоб […]...
- “Кожний атом, атом серця…” Кожний атом, атом серця Оберну я в слово, в згук… О, яка велика вийде Повість радощів і мук! Кожний ніжний […]...
- ДУМА-КАЗКА ПРО ДІДА Й БАБУ, про Курочку рябеньку й Надібку золотеньку ЧОЛОМ І РАЛЕЦЬ МОЇЙ ЗНАНІЙ Як в омряці ночнім народного життя Задниться день ясний духовної свободи, Найперш усіх тогді прокинеться […]...
- ДУМА ПРО МАЙДАН От і дожились, договорились, Домітингувалися – і квит. На нужді людській озолотились Демагог, пройдисвіт і бандит. А була ж близькою […]...
- В казематі (“Ой три шляхи широкії…”) VI Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А […]...
- ПІСНЯ СЬОМА. Дума перва Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Падишах своїй цариці Берло довіряє! Берло, жизні знак і смерті, Власті над військами, […]...
- Дума шоста Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Кантемир галеру в море Сам випроводжає! Тріумфову проводжає Пинду правовірних, І на ній […]...
- ДУМА-ЦЯЦЯ Чи є в світі молодиця, Як та Дума чорнолиця? Бережіться, добрі люде, – Всім тепера лихо буде. Дума серце, Дума […]...
- 2. ЯРОСЛАВ На батьківській захищеній землі Гаряча і подвижницька робота, Дзвенять натхненно в місті і в селі В руках майстрів сокири і […]...
- Дума третя Знов земля загоготіла, Мов Дніпро прогнав пороги, Наче буря налетіла На гетьманський кіш убогий, – На будинок, що був красен […]...
- Дума друга Уподобали на нашому Пороссі Ярославля, З-над Дністра, із руського Підгір’я шляхтича Державця. Був-бо він мистець великий по верхах з книжок […]...
- Дума друга І І се ти чуєш, бідолашна мати Марусі Богуславки, по базарах, – По тих, де мусять матірки шукати Своїх дітей, […]...
- “…звільна плавно від волосся…” …звільна плавно від волосся починається плече потім крісло потім босі ноги в кріслі потім ще… потім я – живий і […]...
- САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...
- “Неначе космос…” Неначе космос… Як тривожний вир, Де сходять новоявлені світила… У тому небі діаманти зір Примхлива наша доля засвітила. Ніхто не […]...
- ЗОРЯНА НІЧ Місяць на небі зійшов, Зорі вигадують сни. Вітер дорогу знайшов Та й шепоче “Засни!” Поки не буду я спать, Знаю, […]...
- Дума третя Дума третя І Ревуть баси кондак, неначе з бочки, І труситься в старого гайдабури На голім тілі риззє без сорочки, […]...
- СТАРЕЦЬ (Дума) Надежді Олександрівні Білозерській Бринь бандура, та й замовкне… Чом же не заграє? Стоїть старець під віконцем, – Чом же не […]...
- Дума п’ята По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, І засови у кунах залізні, важкі завищали. І дві поли широких дубових […]...
- “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
- Дума друга І Нездужає Хасеки-Хуррем, і султана Два різанці безвусі сповіщають. Серальські лікарі із Лехистана Книжки лікарські, суплячись, гортають. Іде султан, покинувши […]...
- Дума третя Увіходять у кімнату, В християнську хату. Там пригашено окрасу, Мов той жар, багату. Ніби в Київських печерах, Темнувато в хаті. […]...
- ДУХ Людина – що таке? Не плоть, не море. Не океан, не космос, тільки дух. Йде смерть, але вона не переборе […]...
- Стихи растут Стихи растут, как звезды и как розы, Как красота – ненужная в семье. А на венцы и на апофеозы – […]...
- Дума п’ята “Мамо, цар!” – рече Маруся, І тихеньким словом Стрепенулась паньматуся Мов нежданним громом. Обізветься стиха гласом Кротко сумовитим Той, кого […]...
- ДУНАЙСЬКА ДУМА Тихо Дунай, тихо, Несе чисту воду; Задивилися дуброви На свою уроду. Тихо Дунай, тихо Жовті піски миє, Погляну я по […]...
- ДУМА Всі покою щиро прагнуть, А не в оден гуж всі тягнуть, Той направо, той наліво. А все браття: то-то диво! […]...
- НЕЗАБУДКИ Квіти ці, прості і непримітні, Світяться, як світлячки блакитні. Я люблю їх і просив би, мила, Як умру, щоб ти […]...
- “На хвилину забіжу туди…” На хвилину забіжу туди, Де стоять задумані сади. Скаже мама: “Сину, підожди…” Але вже гуркочуть поїзди. Вийду я із поля […]...
- Дума друга ПІСНЯ ДРУГА. Дума друга І О Дністре, знаний проміж лицарями, Порогу руської землі кривавий! Колись давно ми з Струсями-братами 21 […]...
- “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
- Дума друга Рушив табір, і в концерті Скрип коліс гарбових Злився з копотом і ржаннєм Коней табунових І, мов стадо голубине Замигтіло […]...