КЛЕН
Ріка з Копетдагу, стрімка і студена.
Упала до ніг невисокого клена.
А він, учепившись корінням в каміння,
Висить над проваллям, де хвиль клекотіння.
Скажу співчуваючи: “Клене мій, брате,
Невже не міг ліпшого місця обрати?”
Одмовить спокійно: “Товаришу-брате,
Я тут народився, тут буду вмирати.
Негоже шукать мені ліпшої долі,
Бо хто ж звеселить оці урвища голі?”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Сестра, а другому – мати…” Сестра, а другому – мати. Містечко – як сіра твань. Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань! Не бійтесь, напне до […]...
- “Клен стоїть у мене при вікні…” Клен стоїть у мене при вікні. Ваблять зір його зелені шати. І до болю хочеться мені Стати кленом в тебе […]...
- ДО ДМИТРА ЛЕЛИКА (ЦУГФІРА) Не в гарячій Італії, В душних казематах, А у своїй рідній хаті Зійшлися ми ся, брате. Да що з того, […]...
- “Найтяжче – це поконати…” Найтяжче – це поконати В цій ночі чорній, без дна. Товаришу любий мій, брате, Опоро моя одна! І ловите чуйним […]...
- “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…” Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець […]...
- Звірям (першого разу) ми людську мову принесли Wild (at our first) beasts uttered human words… звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало […]...
- ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
- “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
- 1. Вступ Іванові Юрчишиному в Валяві на поклін Не цареві мостивому, Не пану в палаті, А тобі, єдиний друже, Хочу одспівати Мою […]...
- СОВІСТЬ Екран, мов зів’ялий папір похоронки, закліпав холодним промінням і згас. Горять уже люстри. Кінець кінохроніки… Чого зажурився, товаришу Ганс? Чого […]...
- ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
- БОЯРСЬКА ТРАСА Грає траса Боярки безкрая, і димлять кар’єри крем’яні. Хто сказав, що молодість минає? Ми в атаці. Ми ще на коні! […]...
- 8. КОНЕЦЬ Місяцю-князю, Срібний королю, Мила розмова, Друже, з тобою! Як сам з собою, Як брат з сестрою, Так я з тобою!.. […]...
- “Розшарпані, давильні, повстяні…” Розшарпані, давильні, повстяні, на схід вони зсувались день при дні, чіпляючи за крівлі свої кошла, і відбивались образи сумні в […]...
- “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...
- “Заліг, заліг козаченько…” Заліг, заліг козаченько Та й не підведеться; Товариші вертаються, Хворий зостається! – Товаришу, рідний брате, Маю умирати. Ой дай же, […]...
- “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
- Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- СОН Химерний сон мені приснився, Немов я вдруге народився В майбутньому тисячолітті, Але про те, що жив на світі, Ніхто уже […]...
- САМОТНІСТЬ Свого життя страшні закови Ділити щастя – всі готові, ось тільки – хто поділить сум. Один я тут, керманич волі, […]...
- “На захід сонця моляться тополі…” На захід сонця моляться тополі, Вертають люди з поля до села. Яри й долини залива імла, І встали зорі, несміливі […]...
- Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...
- ДЕХТО НЕ ХОЧЕ ВМЕРТИ Дехто не хоче вмерти, як хотів мати іграшку дитиною, не може їсти від бажання, дістає гарячку серед ночі, треба для […]...
- АВТОБІОГРАФІЯ В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, […]...
- СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
- “В п’ятницю…” В п’ятницю Народився, В п’ятницю… Казали люди: П’яницею буде. Лякались мама: Чи ж то насправді? В п’ятницю Народився, В п’ятницю… […]...
- XVIII. “Коли хочеш…” “Коли хочеш, я піду геть від тебе, та дозволь мені взяти з собою моє невинне, як немовля, щастя. Дозволь мені […]...
- БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...
- СІДОГЛАВОМУ Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, […]...
- 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
- “Поверни ім’я мені…” Поверни ім’я мені невідомий брате википає сіль вітер зриває зелене листя в одсвіті сонця смеркового чорний багрянець голоси придушені ватою […]...
- СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...
- ПРИСМЕРК У ДЕЛЬФАХ Сумне Кастальське джерело, А ти дивишся зелено, Бо пройшов кучерявий бог З вогнеструнними пальцями. Спокійно тліють оливки В срібному листі. […]...
- “Вечірня долина повита імлою…” Вечірня долина повита імлою, Осіння калина стоїть над водою. Рубінові грона обтяжують віти, Колише калину калиновий вітер. І тихо навколо, […]...
- “Слова, що прості і суворі…” Слова, що прості і суворі, Як велич того Різдва, Що нас у горінні, не горі, Порвало і ще порива. Товаришу […]...
- ТОВАРИШЕВІ Як ти думав, так і сталось, Ти вже й заручився. Помагай же тобі, боже, Щоб швидше женився. Нехай горе і […]...
- Л Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насаджу. Посиджу я і походжу В своїй маленькій благодаті. Та в одині-самотині В садочку буду […]...
- КАЯТТЯ Перед смертю хотіла мати Щось важливе мені сказати. Я далеко від неї був – Слів останніх її не чув. І […]...
- МАНДРИ В путь нічого збирати не буду: Є тютюн і книжки, сухарі. Десь піду я спокійно між люди, Поклонюся вечірній зорі. […]...