Казка про макове зерня

Була собі рука,
Ручиська п’ятипала.
Планету всю вона
Під себе підгрібала, –
Як макове зерня,
Терзала її,
М’яла.

Минали дні й роки –
Наскучило зерняті
Коритися судьбі,
Терпіти і страждати.
Взялось воно рости
Щоденно, погодинно
І виросло собі
Завбільшки з горошину.

А далі, вшир і ввись
Зростаючи поволі,
Відчувши силу, й міць,
І гордий поклик волі,
Зрівнялося зерно
Із кулею земною, –
Тепер страшна рука
Вже не була страшною.

Переросло зерня
Ручиську п’ятипалу,
Що землю всю скорить
Збиралася помалу.
Поменшала вона,
Здрібніла до пилини,
А потім світ діждавсь
Пресвітлої години,
Могуть руки тії
Звелася нанівець,
І змів, як порохно,
Її легкий вітрець.

Оце і все.
Кінець.
Хто слухав –
Молодець!

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє […]...

КАЗКА Колись давно вона була одна у матері і батька. Звалася царівна. ти прийшла до мене кладкою весни, теплі стопи вигрівали […]...

КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...

“Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...

“Ця казка на білих лапах…” Ця казка на білих лапах Іде уночі по дорозі, І місяць тече по хатах, І в казках на віях сльози. […]...

МАЙЖЕ КАЗКА Коли і де, і у якім столітті (Чи на землі, чи, мо’ й не на землі) Те грішне “я” жило […]...

МАКОВЕ ПОЛЕ. Поема Світлій пам’яті видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського Під моїм вікном світанок дише. Дня нового почалася гра. Земле рідна, що […]...

“Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...

ЗИМОВА КАЗКА Була зима і сніг пухнастий, І присмерк синій, як сапфір, І місто тихе, срібношате, Колихане в колисці зір. На закруті […]...

МАКОВЕ ПОЛЕ Живого часу звична кровотеча – хвилин людських щоденний маковій… А ті червоні маки Берестечка не облітають в пам’яті моїй....

ЖУЛИН І КАЛИНА. Казка Глухо, тихо доокола, Все в темку щезає, Понад Дністром, понад бистрим Сив туман лягає. Лиш далеко в густих корчах Тлють […]...

ДАВНЯ КАЗКА ( IV ) Кажуть, весь поміст у пеклі З добрих замірів зложився! Для пекельного помосту І Бертольдо потрудився… Вже давно Бертольд вернувся Із […]...

РІЗДВЯНА КАЗКА М. К. Що за дивна то новинка Стала в лісі – Засвітилася ялинка На узліссі! Свічечок на гілках – сила […]...

І СТАРОМУ ПРИДАСТЬСЯ ШКОЛА (Народная казка) На славнім Поділю, Там, де хліб по кілю, Десь недалеко Чорткова, Жив кметик заможний, Статочний, побожний, Софрон Крутиголова. Були в […]...

ДАВНЯ КАЗКА ( III ) Боже, боже! що то може Наробити серенада!.. Зникла в серденьку в Бертольда Темна туга і досада. Усміх донни Ізідори Був […]...

СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...

1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...

ДАВНЯ КАЗКА ( II ) Літнім вечором пізненько Сам поет сидів в хатині, Так од ранку цілу днину Він просидів в самотині. Тож сидів поет […]...

ПОРТРЕТ І хризантеми й орхідеї У зачарованій імлі, Але найліпшими у неї – Словополківські ковилі. Вона це квилила в Путивлі, Вона […]...

ДАВНЯ КАЗКА ( I ) Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Та чого […]...

ДУМА-КАЗКА ПРО ДІДА Й БАБУ, про Курочку рябеньку й Надібку золотеньку ЧОЛОМ І РАЛЕЦЬ МОЇЙ ЗНАНІЙ Як в омряці ночнім народного життя Задниться день ясний духовної свободи, Найперш усіх тогді прокинеться […]...

ВЕЛИКОДНЯ НІЧ Гудуть дзвони, гудуть дзвони, Ходять з корогвами; Юрба люду на цм интарі, Товпа коло брами. Йдуть старії, молодії Ізо всього […]...

“Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...

ЯК КАЗКА кожного ранку коли мряка скапувала в траву мокрими самоцвітами вибігала я на галявину й збирала блискучі камінці у фартушок я […]...

КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...

ЛІСОВА КАЗКА Ви, зірки незлічені! Віє морем, казкою… Коло хати дівчина З сіткою рибальською. Стала проти місяця, Зоряно і зелено… Без печатки […]...

ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...

КАЗКА Ця казка дивна і стара, як пошуки святого руна: Христос приходив до Дніпра, щоби повергнути Перуна. Перун сказав: “Не розіпни…” […]...

НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ Не зови, не мани, я не знаю тебе, Ти не ти, ти мара, ти лиш привид, ти сон, В мене […]...

Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...

СУД Параграфи присіли біля столу, Примітки причаїлись по кутках, Очима гострими підсудну прокололи Цитати із багнетами в руках. І циркуляр дивився […]...

КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРІВНИКА І Летіли лелеки У краї далекі. Мають крилечками Помежи хмарками, Ой, та й попід небесами. Жили – не тужили, – […]...

ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...

ХМАРКА По небу блакитному Хмарочка плине; Спитай її, брате, Куди вона плине? Чи так собі вільно По небу гуляє, Чи хмарочку-пару, […]...

Балада про скрипку Вона ув останнє щось мовила хрипко… Гляньте! Жага їй деку випекла! Тепер не шукайте у скрипці скрипки. Бо скрипка по […]...

“Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...

П’ЯТНАДЦЯТЬ 1 Вона коханням вичерпає з тебе останки почуття і ніжність, щоб ти ціле життя тужив за нею, щоб ти чекав […]...

“Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...

“У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...

ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...

Related posts: