“Сталося щось незвичайне…”
Сталося щось незвичайне –
зійшлися Камінна душа, Камінний
гість, Камінний господар і Камінна квітка.
(Матроси за сушею скучили –
хоч би клаптик її побачити.
Аж он видніється атол,
лише атол.)
Чортові камені серед зелені,
обгризені вітром,
посічені датами та іменами.
Ці чотири камені
очищають більше повітря,
аніж навколишній ліс.
29. 05. 85.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Деревам щось, напевно, сниться…” Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені. Напевно, бачать […]...
- Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- 16. ЩО СТАЛОСЯ В МЕХІКО? Висівши, я побачив себе на вершку свідомости, мов на горбі, по однім моїм боці стояла струнка блакитна постать неба, по […]...
- 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
- “Що нині сталося з нами…” – Що нині сталося з нами, Колись гайдамаками й козаками? – Землею Тараса грузькими шляхами Українська ідея пішла з торбами....
- “Що сталося? Чи Сонце другим боком…” Що сталося? Чи Сонце другим боком Зненацька обернулось до людей? Вони на себе ніби ненароком Сьогодні подивились іншим оком,- Пробилось […]...
- “а з тебе вийшла би непогана черниця…” а з тебе вийшла би непогана черниця віри немає але є обличчя біле але є ім’я легке і коротке як […]...
- У ВИСОТУ ДЕРЕВ зелені сховища письмен зелена зваба пам’яті зелені обшири відсутности зелені риби смерку Січень-червень 1997...
- ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
- ГЕЙ, БРАТТЯ ОПРИШКИ Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов. […]...
- В ПІТЬМІ Гоп! го-оп!.. зблукав я в пітьмі у лісі, Темінь лягає в зимний яр… Цить!.. Не відгукнесь лист на горісі, Ані […]...
- “Здається з нами щось уже не те…” Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У […]...
- ЗЕМЛЯ ЩОСЬ ВІЧНЕ ГОВОРИЛА Натомлені згорнувши крила І розпростеришись навсебіч, Земля щось вічне говорила – І слухала ту мову ніч. Було вікно, у сад […]...
- ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
- “Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха…” Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха, Плаває тополь вовняний цвіт, І висить така важка задуха, Що й на душах виступає […]...
- “Мені щось тоскно серце тисне…” Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде […]...
- “Я не люблю, як легко щось дається…” Я не люблю, як легко щось дається, Дарма що з серця пишномовно ллється. Нехай гряде вагітна вагота! Того не прийме […]...
- “Щось мене поменшало в природі…” Щось мене поменшало в природі, Щось мені повужчав білий світ… Щось не видно батька на городі, Не виходить мати до […]...
- “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
- “Гурби-журби… Щось тут на горбах…” Гурби-журби… Щось тут на горбах Наче прокляте, наче закляте. Це безлюддя, ні жодної хати, Мовчазна віковічна тужба. І доріжина ця […]...
- “Скінчилась лютого пора…” Скінчилась лютого пора, Тепліє, м’якшає повітря І Лиса лисіє гора, І крук полоще горло вітром. Ще день, ще два і… […]...
- “Гупнуло щось за вікном уночі…” Гупнуло щось за вікном уночі, Тихо тривога війнула на серце… Вслухаєшся і збагнеш річ у чім – Яблука падають… І […]...
- ПЕРШИЙ ДЗВІНОК Відмовило серце надовго. Стомилося. Перший дзвінок… Біда в дідуся молодого. Дзвіночок онуки замовк. Тепер у казенній постелі, дідусю, лежи, не […]...
- “Над Черемошем сяйво місяця…” Над Черемошем сяйво місяця. Легенда, казка, таїна. Яремча. Коломия. Вижниця. Благословенна сторона. Не раз руйнована, й грабована, І розподілена між […]...
- “Коли з’явилась лая псів…” Коли з’явилась лая псів і забрехала, між ними ти своє посів. Душа сховала свої обгризені часи в старі бесаги, а […]...
- Не сіяти пустоцвіт не сіяти пустоцвіт на листках книг росте поезія кільця на дереві камінна печать соком землі татуйована...
- Тут мій атол тут мій атол на ньому моя садиба не палата престіл на груні звіди видно галери що плинуть до сонця не […]...
- “Клен стоїть у мене при вікні…” Клен стоїть у мене при вікні. Ваблять зір його зелені шати. І до болю хочеться мені Стати кленом в тебе […]...
- “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
- “Зайнялось неземними огнями…” Зайнялось неземними огнями, Поплило, затремтіло, заграло… Туга, туга! Без думки, без тями, Що повітря, здається, – замало! І нащо, розглядаючи […]...
- “ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ” (1931) ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...
- ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...
- САМОТА І зелені і сонця – прибуло за день всього… Зелене все доокруж з відтінками блакиті… Дивина, немов журба поетова, та […]...
- Сховатись за віспу за спини за виступи сховатись за віспу за спини за виступи обдерті сідниці стулити руками чотири дороги спіткнулись об камінь чотири дороги лишились обвислими […]...
- “З нікуди в нікуди ніщо у нічого…” З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири – не визначить […]...
- “З нікуди в нікуди ніщо у нічого…” З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири – не визначить […]...
- ПРО СТРОФУ Чотири різнобіжники на мапі серця, чотирикутник радості та болю, чотири припрямки до боку, що не зветься, що входить клином – […]...
- АТЛАНТИ ВІКІВ Підняли ми червоне крило, обнялися міцніше. Більшовицьке пагіння росло – і ставало нас більше. Ми летіли під хмари папах, але […]...
- ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]...