“Матері не вмирають…”
Матері не вмирають.
Матері не сплять.
День і ніч матері в узголів’ях стоять
Над нашим сумлінням,
Над мислями й долями,
Над тривогами нашими,
Нашими болями!
Матері не вмирають. Умирають сини.
Блиск останній для нас –
то блиск сивини,
І остання зоря, що зайде в небеса,
Материнська сльоза, болюча сльоза…
Звикаєш до слова, наче до рани,
Ніби до лестощів,
Як до проклять.
Проте!
Кріпись!
Зненацька нагряне:
Мука найтяжча –
як болі переболять!..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
- ВМИРАЮТЬ ПОЕТИ Вмирають поети в душі, а потім в лікарнях вмирають. Ховають спочатку вірші, а потім поетів ховають. Поету копають яму. Коли […]...
- “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
- “Мріє, наче сніг здалека…” Мріє, наче сніг здалека, Ночі літньої блакить. З ватри голуба смерека Виростає і шумить. На пахучім сріблі сіна Чарка любощів […]...
- СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]...
- ПІСНЯ МОЄЇ МАТЕРІ Твоя, мамо, пісня помагає від лиха, Від недужі злої І злої людини. Почую – і в серці моїм відлига Вже […]...
- “Не поїду до матері в гості…” Не поїду до матері в гості, – де гора, як малий Еверест… А злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. […]...
- “Синів чекають матері…” Синів чекають матері, Ворожать у різдвяні ночі. Даремно плакатимуть очі – Сини не прийдуть на зорі! Старим привидяться в кутах […]...
- В казематі (“Не кидай матері!” – казали…”) IV “Не кидай матері!” – казали, А ти покинула, втекла. Шукала мати – не найшла, Та вже й шукати перестала, […]...
- “Тут матері завішують дітям…” Тут матері завішують дітям Золоті диски при вході в шатро, Щоб вітер їх колихав і наводив Сон на дитячі вії. […]...
- “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
- ОСТАННІЙ ПОРТРЕТ МАТЕРІ Там у вікні, заклятім світлом місячним, Застиг, як на іконі, образ матері, Живим застиг в моїх очах і пам’яті, Востаннє […]...
- “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
- ТА БУЛО У МАТЕРІ ЧОТИРИ СИНИ Та було у матері чотири сини. (Люлі-люлі. Гойда-хить). Колисала їх, поки мала силу. Виросли – пустила у світ. Як прощались […]...
- КОРОВИ Вмирають корови голодною смертю, Загнаті із волі в тюрму на мученнє. Як дощ починає – вмирають по сотні, І рев […]...
- МАМИНЕ СЛОВО Я в світі прийшов із маминого слова, Пробився, наче із яйця, пташа. Та наді мною шкаралуща нова – І в […]...
- КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
- МАТЕРІ, ПЕРЕСИЛАЮЧИ НОВЕ ВИДАННЯ “КОБЗАРЯ” Є в тебе хліб і світ вікна й екрана, Не затужилась ти й за молоком… А я тобі, матусе, хоч […]...
- “Шпаруймо потріскані душі…” Шпаруймо потріскані душі, Як стіни в занедбаних пустках, З дором, наче з хлібом насущним, Ходім до голодних, розпусних. І щирого […]...
- МОЇЙ МАТЕРІ Не милую тебе і не милую, Онімів я без слів і без слав. Хто це, хто пекельною силою Нас з […]...
- МОЇЙ МАТЕРІ Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
- 25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...
- З Генріха Гейне МОЇЙ МАТЕРІ Б. ГЕЙНЕ Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – […]...
- ТЕКУЧА В селі Текучі півні треті Кричать: вставати вже пора! Там спить Терезія Фаретті, Пія ІХ-го сестра. Вона встає. Гуцули косять… […]...
- НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, […]...
- МАЛЮНОК НА ВІКНІ Мороз спогадує І на моїм вікні Рослинний світ епохи неоліту Відтворює. Галузка до листка І стовбур до коріння. Ростуть ліси […]...
- МАТЕРІ “Жди меня, и я вернусь”. К. Симонов Жди мене, мамо, у кожну хвилину, Жди у жорстоку добу,- Доки ти ждатимеш […]...
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- МАТЕРІ Болять мене, мамо, Ноги твої. Болять мене, мамо, Руки твої. Печуть мене очі – Ласкаві, сині – І засніжені скроні […]...
- “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, […]...
- ВЕРЕДЛИВА ДІВЧИНА В драматичному театрі – блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: – Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо […]...
- ЕХ, ЛІТА, ЛІТА – Мав я, брате, жінку – ідеал краси. Талія тоненька, наче у оси. А тепер змінилась, а тепер – не […]...
- “Зійшла зоря на голов…” Зійшла зоря на голову І зачепила променем Чуття мої оголені, Немов болючим спомином. І чим тебе порадувати, Незгасна зоре ясная? […]...
- БДЖОЛА Сухий комиш, і мертвий блиск води, Порожні й голі хиляться сади. Підуть дощі, а там і сніг нагряне… Але всміхнулось […]...
- ПАМ’ЯТІ ГНАТА МИХАЙЛИЧЕНКА Всі ми розіп’яті на хрестах, Всі ми покриті ранами. Заповідано нам жорстокий шлях Злими коранами. Заповідано бути нам єретиками, Синами […]...
- Полотно життя Я не приємлю лестощів єлею, Дарма ти, друже, розум хвалиш мій. Живи на світі мудрістю своєю, Своїм лахміттям сам себе […]...
- МАТЕРИНСЬКА СЛЬОЗА З твоїх очей хтось викотив сльозу І далі, далі у печаль пекучу, Мов кулю світла по шляхах трясучих, Незримі руки […]...
- 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...
- УКРАЇНСЬКЕ СВІТОТВОРЕННЯ “Є ливада, а на тій ливаді – Верба*, а під Вербою сидить дівка розплетена, а в тієї дівки одне око […]...