“Ти, серце, змучене коханням і журбою…”

Ти, серце, змучене коханням і журбою,
Терпкими спогадами, буднями, що злі,
В твоєму погляді ясніє тінь спокою
Вогнем оновленої, княжої землі;
Твоє бліде лице, прозоре й усміхнене,
З очима темними, що – ласка, біль і гнів,
Мов віддихи полей, мов тихий клич для мене,
Мов переплески хвиль із теплих берегів.
З дзвінкої глибини розлученості й туги
До тебе думи шлю, для тебе – порив мій,
Німотний літ орлів в блискучі виднокруги,
Німотний літ орлів у лагоді нічній.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...

ЯК Я ВИБИРАВСЯ З ЖУРБОЮ Як я вибирався з журбою В чужину за тисячу миль, Без впину летів наді мною, Проводжав мене чорний мотиль. Куди […]...

“Чоло моє побілене журбою…” Чоло моє побілене журбою, В очах безодня смути і утоми, Душа пожерта, спалена тоскою, А в серці сумерк, попіл, рінь […]...

“Снуюся над морем. На серце упала..” Снуюся над морем. На серце упала Утомлена смута важкою горою; Тоска моя кождий твій слід цілувала Й вертає до мене, […]...

ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Людина голосу моря не чує. Можливо, його чують деякі морські тварини. УРЕ […]...

ЗАБУТИ – АЛЕ ЯК? Забути?.. А чому ж являєшся у снах? Чому живеш в моїй уяві? І чом тебе одну у мріях і в […]...

Наближення зими у всьому серце чує Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках, що ждуть, коли блакить […]...

“І сонях гнеться, і землю гне на осінь…” І сонях гнеться, і землю гне на осінь, І синій голос висне, мов крило, Що раптом над Просонням простяглось І […]...

“Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...

СМЕРЕКА Я знав колись твій рід… На склонах Чорногори, Де в хмарах громи сплять, орлів де вітчина, Стоять твоїх сестриць великі […]...

ТРОЄ В ОДНОМУ ЧОВНІ (не рахуючи собаки) Джером К. Джером Прив’язано човен до темного коріння. Замокли сухарі, і цукор одмокрів. І згорбились тіла завзятих […]...

“З журбою радість обнялась…” З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені […]...

СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...

“О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...

“Стиха серце підмиває…” Стиха серце підмиває Весняне співаннє. Задзвони, моя веснянко, Про любов-коханнє. Полини, де між квітками Квітка найпишніша, Привітай її від мене, […]...

ВАСИЛЕВІ ПАЧОВСЬКОМУ Ой матінко, зоре, Вже ревниться в шумі, І кличе, і грає, І зве мене в море, Ой мати моя! На […]...

18. СЕРЦЕ ЧИСТО СОЗИДЖИ ВО МНІ Зливою квітів очисти серце моє, щоб стіни його встелялися біллю пелюстком, які під вітром з-за світу мову Твою шелестіли б. […]...

“Чому ти серце, все болиш частіш?..” Чому ти серце, все болиш частіш? Пора б тобі вже бути бронзовіш, А ти кипиш, од муки розпанахане, Вогонь горить […]...

В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...

ПАМ’ЯТЬ І СЕРЦЕ Від сизого до голубого одвільгли хмари й дерева, і проступаюча дорога слідом торішнім ожива. Листки потрухлі, жовта глиця, насіння з […]...

СВІЖИЙ НАСТРІЙ Розгойдалися хмари, як гілля вільшини, І обняли мене дужі вихри, Не співатиму вже лебединої пісні, Не умру, як журавлиний клич. […]...

“Б’ється серце, як пташа німе…” Б’ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити. Мати сина виглядатиме, а не діжде – буде плакати. Будуть сипати сухі […]...

“Якби ж то серце спокійніше мати…” Якби ж то серце спокійніше мати, Щоб не бентежили передчуття Та не ввижалась напівмертва мати І голодом заморене дитя. І […]...

СЛОВО ДО ХЛІБА Ти висвітив слово. На тебе зіперлися книги. Ти об’єднав простори. Ти проник у глибини космосу. Ти не буваєш черствим. Ти […]...

У ХРАМІ ДЖВАРІ Глухі, суворі, аскетичні стіни, Внизу шумлять Арагва і Кура. У храмі Джварі – голос України, Сердечна пісня з берегів Дніпра. […]...

“Село! І з болю серце захворіє…” Село! І з болю серце захворіє, Коли на тебе глянуть не здаля. В подвір’ї квилить вихудле маля, А піч, як […]...

СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...

“Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...

“Поїду з Києва. Важке, підтале серце…” Поїду з Києва. Важке, підтале серце На води і на зорі понесу… Поїдьмо з Києва! Потроху пронесеться, Заміниться на тюльку […]...

“Заповийся в дощі, як у дим…” Заповийся в дощі, як у дим, і не жди, і як хлопчик не сплакуй – виводи, наче коней з байраку, […]...

СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...

РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...

ПРО СЕРЦЕ І ДУШУ Можливо, лірик щиросердний звомпить, Довідавшись, скажімо, з брошурки МОЗ, Що в нього серце – то звичайна помпа, А ще точніше […]...

НА ЧУЖИНІ Там, де мене ніхто не знає, Ані людина, ні мотиль, Там тиша, час не проминає, Стоїть, мов океан без хвиль. […]...

ДО НОЧІ О, як давно я не писав вночі, Вважаючи, що ранок – то мудріше. І ранку того стільки літ ждучи, Я […]...

ЖІНКА Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш, Так, брала я тебе на руки ще малого, Дивилася на тебе, […]...

“У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...

ПРИ ВІДХОДІ. Співанка – Чо ти плачеш, дівчино єдина? Вшак ти видиш – не моя причина: Не рад би я від’їжджати – Гонить […]...

СИМФОНІЯ Не бийте в долоні, не зривайте мене з Кассіопеї до низин. Якби знали, що ви чули, стали б німі, як […]...

“Мені ввижається: наш сад уже зацвів…” Мені ввижається: наш сад уже зацвів – Сад-ветеран, старезний сад артілі, – Й від меж його, немов од берегів, Пливуть […]...

Related posts: