10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ
Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усiх куткiв тут пустка вигляда.
Здається, тiльки що промчалась тут бiда,
Мов хуртовина грiзная, раптова.
Тут водограїв ледве чутна мова, –
Журливо, тихо гомонить вода, –
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.
Стоять з гарему звалища сумнi,
Садок i башта; тут в колишнi днi
Вродливi бранки вроду марнували.
Колись тут сила i неволя ланували,
Та сила зникла, все лежить в руїнi, –
Неволя й досi править в сiй країні!
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
- “О ніч чудова і чарівна!..” О ніч чудова і чарівна! Ще вчора сіявсь сніг рясний, – Сьогодні ж теплінь, і понова, І проріст трав, і […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- ПІДНЕСЕННЯ На лівім березі Дніпра Возводять церкву п’ятибанну. Щоранку з сонного туману Мов піднімається гора. І ось вона сягнула неба, Поцілувалася […]...
- ОСЕЛЯ ГРОЗИ Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]...
- ДО ГОРДОЇ РОСЛИНИ, ЦЕБТО ДО СЕБЕ САМОГО Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно обсипує дубове листя. Дно підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин […]...
- САД Яблуні уже одквітували, Вишні і черешні одцвіли. Як мої батьки не бідували, А таки садок уберегли. Змучені, голодні і холодні, […]...
- ОСЕЛЯ Єдина оселя – засипаний снігом сад. Єдиний спогад – на чорнім снігу білі ворони. Падало листя. Листя падало і згасало, […]...
- ДРУГА ОГОРОЖА Від безміру глухого світу оборони, моя розквітла! (Б. І. Антонич) Мережу я спорудив на межі, куди вимови вже не досягають: […]...
- 11. БАХЧИСАРАЙСЬКА ГРОБНИЦЯ Палкого сонця променi ворожi На кладовище сиплються, мов стрiли, На те камiння, що вкрива могили, Де правовiрнi сллять, пiдданi божi. […]...
- “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
- “Море – підводного царства оселя…” Море – підводного царства оселя, Але на позір – синя пустеля. Небо – як море. Безмежжя туманне. Може і в […]...
- “Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...
- “Чи то недоля та неволя…” Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, […]...
- “Єдина воля володіє світом…” Єдина воля володіє світом, Веде в майбутнє нас єдиний шлях, Ми умремо з єдиним заповітом В непереможних і міцних серцях. […]...
- “Моя Аркадіє чудова…” Моя Аркадіє чудова! І як це я сюди забрів? Твоя це мелодійна мова І лексикон твоїх синів. Пригадую: он, серед […]...
- “оселя пізнього Тараса…” оселя пізнього Тараса. вітрильце з мармуру, царі… і понад мороком і часом немов дерева угорі вертаються. і на долину, на […]...
- “За око – враже око…” За око – враже око, оселя – за оселю! Благословляйте келих, де хміль нуртує соком! За око – враже око! […]...
- ЗИМОВА НIЧ НА ЧУЖИНI + – Розваж мене, Музо, моя ти порадо! Так важко в сей вечiр на серцi менi! Де ж ти забарилась? […]...
- 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
- МРIЇ У дитячi любi роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вiк лицарства. Тiльки дивно, що не принци, Таємницею […]...
- НЕВЖЕ? І У табунах людинозвірів Живуть самиці і самці, Гібриди зміїв і вампірів, Їх сила й розум – в кулаці. Пильнуйте, […]...
- ПРИТЧА ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ Прийшли до матері сини. Стоять похмурі, мов залізні. – Чому в нас різні талани, Талани і прикмети різні? Таж ми […]...
- РУСАЛЧИНА ГОСПОДА Душі бардів, спраглі вкрай, Чи знайшли ви жданий рай, Що являє ліпшу вроду З Русалчину господу? Чи пили міцне вино, […]...
- “Дорого, доріженько з отчого краю…” Дорого, доріженько з отчого краю, завіяна снігом, що й сліду немає… Торохнеш бідою, зведешся стовпом, зітхнеш під п’ятою скрипучим мостом. […]...
- “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
- СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...
- ІКВА Де верби низько посхилялись – Долина в травах вздовж села. Раніш вона Іквою звалась, В Дніпро водицею текла, Її по […]...
- “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...
- СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава […]...
- БУДІВЛЯ МАЙБУТНЬОГО Праця титанів, Зоряних сердець! Не перестане Їх вільний герць. Високо тоне В повітрі, мов птах; Хто ж тобі, доме, Виведе […]...
- “Про сонячну вроду…” Про сонячну вроду Не мрій.- Дай серцю, природо, Спокій. Шарлатную барму – Зміни,- Хай срібло і мармур – Зими. 1928...
- “Біля пригаслого багаття…” Біля пригаслого багаття Посеред лугу уночі Згадалось раптом біле плаття І поцілунки при свічі. Незнана сила воскресила На мить якусь […]...
- ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
- ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
- “Тихенький дощик – на гриби…” Тихенький дощик – на гриби, На затяжну негоду. І п’ють з джерельця голуби Джерельно-чисту воду. Ліс над озерцем – наче […]...
- МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
- МІСТА-ЛИЦАРІ Луцьк, Володимир і Берестя У сиву давнину колись, Як лицарі достойні й чесні, На рідних пагорбах звелись. Не раз сюди […]...
- “Двори стоять у хуртовині айстр…” Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...