Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






На порозі сидить смуток сірий

На порозі сидить смуток сірий,
Позіхає з нудьги, а з розпуки
Ломить довгі худі білі руки
І заводить сумним звуком ліри:

“Де ж ті люди великої міри,
Що зривали лоб долі-гадюки
У колисці, що йшли на смерть-муки,
Повні в серцю найкращої віри?

Де ж ті люди, що голови клали
За вселюдські святі ідеали,
А були із граніту й зі сталі?

Нині кожний говорить розумно
І жиє весело ніби, шумно,
А живцем кладеться в своє трумно”.

Жуків, 1900

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

На порозі сидить смуток сірий - ЛЕПКИЙ БОГДАН