З ТОГО СВІТУ
Варфоломієві Шевченкові
Не хотіли панські діти
Мою воленьку вволити, –
Щоб мене там поховали,
Де б одраду серце мало,
Де б мучене моє тіло
Тихо тліло, не боліло,
Де б моя душа убога
Злинула колись до бога.
І прохав я, і благав я,
І на кобзі вигравав я, –
Шкода співу кобзарського!
Шкода слова козацького!
Не хотіли паненята
Послухати мого брата,
Щоб мені почет вчинити –
Китайкою мари вкрити,
Червоною китайкою, –
Заслугою козацькою.
І прохав він, і благав він,
І холопством дорікав він:
Занедбали паненята
Дорікання мого брата!
Не хотіли, та вчинили –
Китайкою труну вкрили
Та й вислали до могили,
Де співав я, сумував я,
З Дніпром-братом розмовляв я.
Не хотіли, та вчинили –
Спочиваю на могилі,
Паненятам на досаду,
Товариству на одраду,
Україні на пораду.
Спочиваю, дожидаю,
Долі-волі виглядаю…
Годі, браття, сумувати:
Ще не вмерла наша Мати!
Related posts:
- ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
- “Мотлох світу, безмір світу, бубни світу…” Мотлох світу, безмір світу, бубни світу і бляшанки на колесах, і дроти. Потрапляєш в течію несамовиту калькуляцій, дурисвітства, марноти. Вчителі […]...
- АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
- “Немовби й світу вже нема…” Немовби й світу вже нема – Ані Москви, ані Парижа. Є тільки хуртовина хижа Та ця серед снігів тюрма. Можливо, […]...
- ДУДАРИК Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, […]...
- ГОЛОС С ТОГО СВЕТА Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из мира перешла… О друг, я все земное совершила; Я на […]...
- “Шанують лиш того народи…” Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав. Талант – це вогнище Свободи На тлі нікчемних рабських вправ. Це Слова […]...
- ДІВЧА 3 ТОГО БЕРЕГА За чим воно лиман перепливло до нас, кому велось не кучеряве? Травневої води перепило і дрижаків набралося чимало. Не знало, […]...
- “Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва. Ти – мов галактика. До того ж-у вінках. Така близька у […]...
- Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
- БИЧ СВІТУ не спромігся взяти тебе крем’янецька горда твердине? взяв тебе час горнуться пишні сади вілли і вулиці до стіп бувальщини всі […]...
- “Ще немає того священника…” Ще немає того священника, якому би я висповідався, кому я довірив би душу свою. Все життя сповідався я у самоті, […]...
- “Індія починається з того, що сняться…” Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони – наче фільм, по якому […]...
- КІНЕЦЬ СВІТУ Мов бура плахта, хмара круків сідає на дахах бриластих, і місяць, звівши сині руки, немов пророк, став місто клясти. За […]...
- “По хвилях бачу, доле – до того…” По хвилях бачу, доле – до того! Ожина дивиться. У зуби аж заходить… Хто ж, як не я, ще грається […]...
- 1. “Отож воно й почалося з того…” Ото ж воно й почалося з того, що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів небогу – зразу ж топитись […]...
- “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
- СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
- ВЕРШИНА СВІТУ Іду гранітом на вершину світу – на Красну площу в сяйві кумача. Рубіновими зорями зігріта, уся планета зблискує в очах. […]...
- Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...
- ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...
- КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...
- “Жадоба світу, що дрімала в снах…” Жадоба світу, що дрімала в снах, Ненатлим смерчем вибухла з війною, І давні жалі тьмяною луною По срібляних померкли полинах. […]...
- “Облетівши довкола світу…” Облетівши довкола світу, Зупиняйся, немов король. Досягаючи знань зеніту, На признання собі дозволь: Де б не жив ти і як […]...
- “За що мені щедроти цього світу…” За що мені щедроти цього світу: білющий сніг, і сонця парусець, і шовку шум, що вкутав верховіття, і різьблений на […]...
- 5. Я йшла за тобою дорогами світу Я йшла за тобою дорогами світу, гребла океани, спиналася на вершини в червону колиску сонця, у човник місяця. Я перечитала […]...
- 23. До тебе прибігаю стежками світу До тебе прибігаю стежками світу: припадаю до твоїх слідів, хилю горде чоло й купаю незрячі очі в потоці твоєї покори. […]...
- “Коли пішли зі світу газди перші…” Коли пішли зі світу газди перші, ти був поблизу – допоміг дійти. А потім сів на їхній відумерші, та їхні […]...
- 12. АДОВИМИ УЗАМИ СОДЕРЖИМІЇ КО СВІТУ ІДЯХУ Ми затиснулись у зморшки невіри, скаралися сумнівом на сьогодення і змили з очей краєвид позасвіту. О, покажи, як гострим прозрінням […]...
- “На культурах устього світу майові губки…” + На культурах устього світу майові губки Поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – Електричні ліхтарі. А в селі […]...
- “Барвінок цвів і зеленів…” Н. Я. МАКАРОВУ На пам’ять 14 сентября Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. […]...
- ПЕРЕД СУДОМ Від кого у мене воно, Про се шкода в мене питати, І тіло, і дитя – моє; Доволі вам сю […]...
- НА МОГИЛІ МОГО БРАТА А Весна ся вернула, всі пташки щебечуть, Всі квітки зацвіли докола, То ж піду на цвинтар – не піду, полечу […]...
- ШУКАННЄ-ВИКЛИКАННЄ Ще любо дивляться на мене карі очі, І біла рученька в моїй руці тремтить, І від речей моїх серед німої […]...
- “Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...
- Хустина Чи то на те божа воля? Чи такая її доля? Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась. Неборак як голуб […]...
- “Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...
- Нині тебе ще приймає земля нині тебе ще приймає земля нині ще піт на подушках не вистиг ми поспішаєм на бал з корабля подарувати труну […]...
- “нині тебе ще приймає земля…” нині тебе ще приймає земля на подушках нині піт ще не вистиг ми поспішаєм на бал з корабля подарувати труну […]...
- “Не вернувся із походу…” Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль? Що на йому жупан куций, Що гусарин […]...