ПРОКИД ВІД СНУ
І
Мені чудний, химерний сон приснився,
Що ніби десь на пустоші німецькій,
На тім руйновищі, де хміль повився
По займані-плідровині шляхетській,
Живе народ убогий, та розумний,
Мов дяк царський, простак широкодумний.
ІІ
Що ніби він своє народне слово
З-під польської руїни вигортає
І хоч на світ із бур’яну сурово,
Мов гайдамака з пущі, визирає
Та в серці дикому ховає правду,
Останню голих бідолах одраду.
ІІІ
Вві сні слонявсь я проміж злидарями,
Їх темряві письменській дивувався…
Мені здавалось, ніби з кобзарями
В шинку жидівському я зустрічався,
Що голову їх тільки хміль ворушить,
А в співах правду темний розум душить.
ІV
Аж ось прокинувсь і прославив бога,
Що стуманілих письмаків не бачу,
Що пустошшю не йде моя дорога,
Що обминув хмеловину козачу,
Що робленим шляхом собі простую,
Тверезу правду віщим серцем чую.
Related posts:
- ВРУБЕЛІВСЬКИЙ ЕТЮД Він мав печальні всевидющі очі – В орбітах диких голубі дива. В них світ буденний, темний і порочний На полотні […]...
- “Як тільки відбувся потоп…” Як тільки відбувся потоп, ми сиділи на його березі і пили тонізуючі напої. Ми побачили Ноя… Ми дивились телевізор життя, […]...
- “Блукав я самітно проміж деревами…” Блукав я самітно проміж деревами З моєю печаллю один І мучивсь гіркими давнішніми снами, Та й знов собі серце вразив. […]...
- ДО ПАРХОМА I I Aequam memento rebus in ardui Servare mentem: non secus in bonis etc. Horat. Lib. II. Od. 3* Пархоме, в […]...
- Легко ніби помахом крила Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться кора зі […]...
- “Ой я свого чоловіка…” Ой я свого чоловіка В дорогу послала, А од шинку та до шинку Стежечку топтала. Та до куми заходила Пшона […]...
- “легко ніби помахом крила…” Назарові Кардашу Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться […]...
- ВАСИЛЮ ОНУФРІЄНКОВІ В поезії є лік, як в мудрому настої В. Онуфрієнко Друже мій, не лічу скільки літ, скільки миль Ніби тут, […]...
- “Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...
- ГОМЕР І ШЕКСПІР І Бувало так на світі, що й Гомера Унівець повертали, і Шекспіра. Ревла тогді гарматами Мегера, Мовчала мовчки тихострунна ліра. […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- БАРАН Для тебе я пишу мої дзвінкі поезії Я в співах справжній Крез У дзенькоті еоловім в своїй екстазекспресії З’явився я […]...
- “Вона ішла… але здавалося мені…” Вона ішла… але здавалося мені, Що ніжний пролісок в снігу зоріє, Встає з’під нього і радіє Промінню, сонцю і весні. […]...
- Пустеля кілька останніх відер піску у ній давно приручені і безтурботно мружачись спочивають на дитячому майданчику дуже ймовірно що решта прийняла […]...
- “Старий гай мрій, пахущий гай…” Старий гай мрій, пахущий гай! Нанюхатись не мушу! Від місяця чудовий світ Мені чарує душу. Ішов я ним і як […]...
- КОНФЛІКТ Я так боюсь себе, Коли в душі Вогонь займається, Коли полум’я крови Лише мозок, Коли холодний розум Не гасить вогню, […]...
- БАЖАННЯ + Мені багнесь заплющити очі Щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути Тільки страждати страждати Тільки […]...
- “На алеях нічних, там, де нас нема…” На алеях нічних, там, де нас нема, Ходить вітер, ворушить листя, То Венеру Мілоську – без рук – обійма, То […]...
- БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
- ЗАБІЛІЛИ КАШТАНИ Забіліли каштани в небесну блакить, І на схилах садки забіліли. Тільки спомин ізнов, ніби птах, прилетить, Щоб у мене душа […]...
- ДИВНІ ХОЛОШІ Розмовля високий дядько з продавцем Наумом, Потрясає перед носом дорогим костюмом: – Як купляв, тоді здавалось, ніби річ хороша, А […]...
- ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
- ХІБА ДОЛІ ЯКЕ ДІЛО? Іду з шинку, потикаюсь, – З свойов долев зустрічаюсь! Хитаюся – вітаюся, Про здоров’я питаюся. А вна мені відповіла: “Коли […]...
- І. “Довго спали вітри у ярах на припоні…” Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок Довго спали вітри у ярах на […]...
- ШИНОК Галас, гук і крик, Аж трясеться шинк! Хто пісню заводить, Далі й занявчить; Із барил дзюрчить, Все ходором ходить: Брязкотня […]...
- “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
- ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
- Дума третя Увіходять у кімнату, В християнську хату. Там пригашено окрасу, Мов той жар, багату. Ніби в Київських печерах, Темнувато в хаті. […]...
- МОЛИТВА ДО ЗІР Не срібло миршаве, не хміль, не лавр сумнівний і двозначний, не дотепів грайливих сіль, не успіх в грі на риск […]...
- ПРАВЕДНИЙ ГНІВ Мене мордовано і вбито, В пекельнім спалено вогні. В Майданеку і в Моабіті Тінь залишилась на стіні. І в Освенцімі, […]...
- РІДНЕ СЛОВО Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну […]...
- ПАРИКМАХЕР Сьогодні вдень мені було так нудно, Ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка. Почувалося дощово і по-осінньому облудно – В […]...
- 1. ЗАСПІВ І Усім лучалось нам чувати Не раз між людьми, та й не два, Чи то й написане читати Про пекло […]...
- “Ми вкупочці колись росли…” Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. […]...
- ГУЛЬВІСА Ой ішов я до дівчини – Од воріт вернувся: Піду лучче до шинкарки Горілки нап’юся! Нехай добрі люде славлять, Що […]...
- “Музо, ритмом ти розум…” Музо, ритмом ти розум. О Музо, реве розум… Мила, поета за те опалим. І, рівен зневірі, Уріс у сіру Дорогу, […]...
- МОЛЬФАРИ Золотозубі мольфари Понапихали свої бесаги Нашим добром. Люто заіржав Черемош, Об Сокільське вдарив копитом : “Під котрим каменем спить Довбуш? […]...
- СВІТАНОК Гукнув у праліс Пракий – І там, де луни упали, Здавалось, галяви стали,- Могутній голос такий! Кремезні люди гудуть У […]...
- ВІДДАЛЕКИ Ви, сцени літ малих, що люба пам’ять ваша Здається з тим, що є, контрастом над гірким, Де засвілилася душа в […]...
- 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...