“Прийшов май до нас у гості…”

Related posts:

1. “Як в сумерки вечірній дзвін…” Як в сумерки вечірній дзвін Під темний вечір сумно дзвоне, Як з вітром в полі плаче він, А у діброві […]...
2. ТИ НЕ ПРИЙШЛА Ти не прийшла в вечірній час… Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в […]...
3. “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
4. “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
5. “Прийшов і мовить…” Прийшов і мовить ви не відповідаєте ні за світ ні за його загибель з ваших пліч знімаю цю ношу живіть […]...
6. “Замовкніть всі: великий час прийшов…” Замовкніть всі: великий час прийшов. Мовчать в сю мить громи-гармати, Схилилась наша хоругов, І на коліна стала мати. На терезах […]...
7. “Я прийшов до тебе несподівано…” Я прийшов до тебе несподівано, Я від тебе несподівано піду. Найдорожча пісня – недоспівана, А найліпша – та, що не […]...
8. “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
9. “Квітки з сльозами…” Квітки з сльозами, Сльози з квітками Не розлучаються, сестро, ніколи. Скроплюють сльози Пишнії рози, Свої розкішні величні престоли. Благоухають, Землю […]...
10. “Прийшов Шекспір до нашого Тараса…” Прийшов Шекспір до нашого Тараса На тому світі, де з усіх віків Збирала Муза славних віршників, Яким захоплено плескала маса. […]...
11. “Не поїду до матері в гості…” Не поїду до матері в гості, – де гора, як малий Еверест… А злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. […]...
12. ІХ. “Прийшов, як звір із нор пустелі…” Прийшов, як звір із нор пустелі, Я був, як єсть. І зрушив душі, стер оселі, Переорав степи веселі. І честь. […]...
13. ПІЗНЬОГО ВЕЧОРА Прийшов додому щойно. Уже ніч Вечірній смерк у сповитку колише. Натомлений, не чую рук і ніг, А голова болить, аж […]...
14. ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
15. БОЖИЙ СУД Про зелені сади, Про пахущі квіти Ми, бувало, під кобзу співаєм; А тепер мовчимо, Мов сном вічним спимо: Ні охоти, […]...
16. “Тяжко-важко вік свій коротати…” Тяжко-важко вік свій коротати У незнання сумерці німім, І хилитись, і в ярмі стогнати, До могили простогнати в нім. Тяжко-важко […]...
17. “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
18. “Як увечері блукаю…” Як увечері блукаю По задуманім гаю, Чую серцем коло себе Постать ніжную твою. Чи не твій вуаль се білий, Чи […]...
19. “Очима ти сказав мені: люблю…” Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, […]...
20. СОЛОВЕЙКО І Його ніколи на полі не чути, А сад щодня мов чарами сповняє. Про те одно й живе, щоб бути […]...
21. 07. ТОВАРИСТВО Під тихий вечір, як вітер хмари пожене на сон, немов табун овець до водопою, й луна над лісом стане золота, […]...
22. ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА Це містечко… таке собі – провінційне, як тисячі… та в нім глибини, коріння, золочена висота. Є згадати про що, є […]...
23. Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...
24. “Сніг падав безшелесно й рівно…” Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні, І дальній дзвін стояв так дивно В незрозумілій тишині. Ми вдвох ішли […]...
25. НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
26. “Як луна загубленого раю…” Як луна загубленого раю – На дзвіниці відгукнувся дзвін, І зірвалась біла-біла зграя, Зграя білих-білих голубів. Вечір вдарив червінню по […]...
27. ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, […]...
28. ПІСНЯ Ой у полі на роздоллі Шовкова травиця, Серед неї край тополі Чистая криниця. Тільки туди кониченька Мені не водити, Із […]...
29. “Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...
30. ДУМКА ЧЕРВОНОРУСЦЯ Все ся втихомирило… либонь заснуло!.. Вже по вимощених улицях не грякотить, Не лящить і голосний москаль: кипить, кипить!.. Деколи гукне […]...
31. “Троянда запашна… та чи вона ж то чує…” Троянда запашна… та чи вона ж то чує Ті любі пахощі? Ба навіть соловейко, Чи сам він чує те, чим […]...
32. БЛУДНИЙ СИН В Лос-Анджелесі, просто на газоні, Впав чоловік в травицю долілиць І бачить крізь планету: грають коні І грає Роська в […]...
33. “І вдень журюсь, і серед ночі…” І вдень журюсь, і серед ночі: Ой Лелечко ж, мій боже Лелько! Весна та гарні карі очі У змові на […]...
34. “Місяченько круглоколий закрився хмарою…” Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, […]...
35. ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
36. ЛЕБЕДІ На кривавій вечірній воді Білі ячать лебеді. Вітре бурхливий, повій, Озера зруш супокій. Тиші ясної раби, Не знали ми вік […]...
37. “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...
38. ВЕЧІРНІЙ ЧАС Вечірній час – чудовий час: Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Скрипить […]...
39. “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
40. ОСТАННЯ ПІСНЯ Ой зчорніла я, ой змарніла я З невимовного горя, Що щербатая, безталанная Довелась мені доля. Ой минулося закоханнячко, – Не […]...