Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…”

Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати,
і несуть під пахвою тисячі різних справ.

Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге.
Урожай суєти – залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались! І жодного разу – вдруге.
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,25 out of 5)

“Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…” - КОСТЕНКО ЛІНА