“І невагомі, і прозорі…”

Related posts:

1. “Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...
2. “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
3. “Я часто думаю про зорі” Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]...
4. “Від мене вимагають новизни…” Від мене вимагають новизни, І сам я знаю, що вона потрібна. А тут – зелені спалахи весни І дощ ласкавий […]...
5. “Я хочу знати, любиш ти мене…” Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама […]...
6. 1N Жінка що віддається не часто І таїть у собі стриманості красу – Ніби собі самому – каже – що своє […]...
7. АВТОРИТЕТ СКУЛЬПТОРА Судилося страждати і радіти тобі в міцних оковах німоти. Ув’язнений у сірому граніті, ти довго ждав примарної мети. У надра […]...
8. “За тридев’ять небес…” За тридев’ять небес, де нема ні плачу, ані сміху, де у райських садах не вмовкають джмелі й солов’ї, де вощиновий […]...
9. “Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...
10. НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
11. СВОБОДА Ті – у вожді, а ті – у московити, А всі з амбіцій падають у шок. Нема кому свободу розповити […]...
12. “Бути Колумбом важко…” Гей, нові Колумби… В. Симоненко Бути Колумбом важко… Як важко взагалі першим – чесним і благородним Для світу ти відкриваєш […]...
13. ЧЕРЕШНЯ Така чудна, мов нетутешня, Цвіте в чорнолісі черешня. Аж посвітліло навкруги Од білоквітої юги. І як вона сюди забралась? Як […]...
14. “Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом…” Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом, забрала все своє у подорож, як у тунель. Діра від’їзду вкрилась мохом, листом, ледом, […]...
15. “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
16. ПОРТРЕТИ Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]...
17. ПОЛЮВАННЯ Тягнеться предвічне полювання, Все нові й нові ідуть стрільці, Хитрий звір од вечора до рання Водить їх, жене на манівці. […]...
18. МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
19. ЛЮДИ МЕЗОЛІТУ Музейні експонати. Їх скульпторові пальці За черепом створили – Така наука є. Дивлюся – і не вірю: Немов живі бувальці […]...
20. “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
21. ВСТАВАННЯ З МЕРТВИХ проростання рук із землі з плачу світла що руками маленької баби сіє павуків у сонну дитину де блакитні риби неба […]...
22. ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ IV (чи буде вона ще колись доброю?) Вона вішає слухавку і накопичує стоси велетенських телефонів між нами, немов творить провалля, вона […]...
23. ЧОРНООКІЙ МУРАШЦІ ІЗ НАШОГО ЛУГУ Мурашко! Пішки-пішака Своє життя несеш ти важко. Давай піддам тобі, мурашко, Твого важенного мішка. Ти скрізь: в кущах над озерцем […]...
24. В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
25. “Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...
26. ВЕЖІ І. В. М. Що хочеш знати? Що мої дні Розбігаються, як дві вівці без пастиря, І що гріюся до гарячих […]...
27. “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...
28. “За вікном голоси, голоси…” За вікном голоси, голоси – То весілля вже третій день. І, здається, на всі часи Сміху вистачить та пісень. Грає […]...
29. “Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха…” Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха, Плаває тополь вовняний цвіт, І висить така важка задуха, Що й на душах виступає […]...
30. КЛІТКА З ЛЕВОМ Лев, той що квіти крові випускає, Вусатий мопассан, гриваста смерть, – Красунь за грати подихом вдихає І лиже животів їх […]...
31. “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
32. 04. КОЛОМИЙКА ПРО ПРОВЕСНУ Вітер віє, вітер буйний, віє за горою, мороз ходить, мороз бродить під руки з весною. В річці риби, в полі […]...
33. Світ у темряві ті що світ сотворили побачили як розвиднілось що небо своє помістили в чиїйсь кишені у темряві ті що […]...
34. ШЛЯХ СУМЛІННЯ Моя душа – це світ з материками, Де серед гір снується сто доріг. Любив блукати я по них роками І […]...
35. НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...
36. “Потрібно усіх в роботі…” Потрібно усіх в роботі, А серце б’є, як обух. Прокляття моїй плоті, Що слабша за мій дух! …………………………. Це кров […]...
37. ВИБІР Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не […]...
38. “Я ніколи не кланявсь вождям…” Я ніколи не кланявсь вождям У житті – ні малим, ні великим, І дивився з жалем на нетям З їх […]...
39. 5. ТАТАРСЬКА НІЧ Орда. А Русь розтерзана лежить. О, Русь! Відбитись намагання кволі, Заходить сонце. Триста літ неволі, І всюди татарвою закишить. І […]...
40. Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...