Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ

Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок,
з трьома буханками хліба ішов у Маковщину.
Найкоротша стежка туди – проз цвинтар.

Сів дід на спиляному осокорі, думає.

Запалив цигарку – що це ж йому вісімдесят год.
Закашлявся – а зимою ж буде слизько.
Натрусив попелу на коліна – уже й осокір спиляли.

Оніно його хата, а тут охітніше.

Бо у хаті ж анікогісінько,
а тут і жінка, й сусіди.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ - КОСТЕНКО ЛІНА