ЛІС

Вовтузяться в грунті гриби.
Цвітуть черемухи млосно.
Дубів золоті герби
Горять під коронами сосен.

Біліють храми беріз.
То мудра і древня держава –
вкарбований профілем ліс
в черленого сонця кружала.

Тут кожен сам собі пан,
живе по своєму закону.
І сонце – найвищий Коран
І крона – найкраща корона.

Століття – лише на розгін.
Звір’я – від мурашки до лева.
У сосен державний гімн:
“Ненавиджу дрова з древа!”

І тільки при людях, мабуть,
дерева тремтять від жаху,
бо кращих із них поведуть
ні за що ні про що на плаху.

Каліками – тими погребують.
Найкращих зрубають, повалять…
Задзвонять над ними погребно
білі дзвони конвалій.

І гірко в нічній глушині
запалять люльки серед моху
старі бородаті пні –
підданці царя Гороха.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ШЛЯХ Лечу, немов дерева обіч шляху з автобуса, на ста чортах-вітрах, ковтаю смагу, потамую спрагу, з крила згублю на землю лету-страх… […]...

“Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...

“PAGLIAZZO” Чому уста твої тремтять нервозно, Чому скажений жаль глядить з-за вій? Гей, хто б в життю так все приймав серйозно., […]...

САД Юрієві Приходьку – Що таке рай? – Рай – це гарний сад. (Із підручника для недільних шкіл) Сьогодні – намов […]...

“Мабуть, ще людство дуже молоде…” Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де […]...

В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...

ШВАЧКА Нахилилась голівонька, Пасмо звисло на щоці… І мелька невпинно голка У худесенькій руці. Шитво панське на коліні, Каганець і світ […]...

* * * Подходя к музею, я замечаю толпу людей, которые живут. Блуждая по музею, я гляжу на лица людей, которые жили когда-то. […]...

СОСНИ Є щось журливе в колиханні сосен У дзвоннім шепоті похмурих верховіть Блакитить небо в душу шле привіт А на душі […]...

“Я в центрі кола, визначенім сонцем…” Я в центрі кола, визначенім сонцем, Заглиблю руку в чорний чорнозем – І стеля над готичним храмом сосен Спаде на […]...

ПРОЩАННЯ Так довго ми пліч-о-пліч прожили, Караючись у каторжній сваволі, Що вже й до горя звикли мимоволі, Як до ярма – […]...

“Помру – і нерозгаданим лишиться…” Помру – і нерозгаданим лишиться, Чого приходив я у світ земний. Уже на інших людях окошиться Загадок і запитань рій […]...

ЧАДРА Я тебе не сприймаю за істину, Бо таких, мабуть, зовсім нема. Ніч, вітрами дурними освистана, Свою чорну чадру підніма. І […]...

Я – СУЦІЛЬНЕ ЖАДАННЯ ТЕБЕ Безвідмовне, безмовне, безмірне… Я – рабиня твоя і царівна. Хоч і в пекло з тобою тепер! Хоч на плаху – […]...

ТУГА Не чути зозуль, нема й солов’я, Якими дзвеніла юність моя. Ні дуба, ні клена… Лише землі Вклоняються лячно вбогі паплі: […]...

КАХЛЯНА (ТОСКНА) БУКОЛІКА Лубочки стишені, пастуші вже не диктуєш ти, лиш порожніють з тютюнцем папуші, і сохнуть чарочкам роти. Тож дай мені ще […]...

ПІСНЯ Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком […]...

ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...

“Пекучий день… лісів солодка млява…” Пекучий день… лісів солодка млява… смага стежок… сонливиці левад… Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать. Краплини перші […]...

НОКТЮРН D-MOLL Гей, овіяв мене дим мужицьких хатин, Вбійчий запах шальвії та рути, Де вишневий садок, срібна вільха і тин Шепче слово […]...

Кримські відгуки I. IМПРОВIЗАЦIЯ В гаю далекiм, в гущавинi пишнiй, Kвiти гранати палкi розцвiтають, Мов поцiлунки палкi на устах Iншим палким поцiлункам назустрiч, Мов […]...

Каменногрудый, Каменнолобый Каменногрудый, Каменнолобый, Каменнобровый Столб: Рок. Промысел, званье! Вставай в ряды! Каменной дланью Равняет лбы. Хищен и слеп, Хищен и глуп. […]...

“Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...

В РАЙОНІ АТОМНИХ ВИПРОБУВАНЬ Небо труси довкруг, землетруси… А дороги лежать, мов обруси, Все до щастя, до кращих часів. По дорогах ревуть бомбовози… Скільки […]...

ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І […]...

“Я спросила у кукушки…” Я спросила у кукушки, Сколько лет я проживу… Сосен дрогнули верхушки. Желтый луч упал в траву. Но ни звука в […]...

НАД КОЛИСКОЮ Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок. Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, […]...

“Заворожили ворони світанок…” Заворожили в орони світанок – не сходить сонце – тільки кар та кар. Розбившися грудьми об полустанок, в траві лежить […]...

“Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...

“Хати біліше сорочок дівочих…” Хати біліше сорочок дівочих… Немає кращих мазальниць у них, Як ці наскрізь прозорі зимні ночі, Коли і місяць світиться і […]...

N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) N. N. Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла І воплотила, пронесла Святеє слово над землею. Якби-то й ти, […]...

“Обступи мене, ліс, як в легенді…” Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага, коли й кінь був убитий, і він уже ледве брів. Осбтупи […]...

“Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага…” Обступив мене, ліс, як в легенді про князя Хетага, коли й кінь був убитий, і він уже ледве брів. Обступи […]...

“Ми за руки візьмемось на людях…” Ми за руки візьмемось на людях. Між люди Ми підемо, людським пересудам назло. Хоч нема порятунку від того, що буде, […]...

МОЛИТВА О, як то тихо вечором на ярі! Де сонце було, там кроваві смуги, І ніби склали світ на чорні мари, […]...

КОШУ ТРАВУ В садку, де я кошу траву, Дерева вікові обкошую – Немов струну задів живу, Що нею сад, птахів тривожу я. […]...

В НАДВЕЧІР’Ї На чорних осінніх липах Вороння ще чорніше, Мов плодами дерева Обліплені незвичайними. Лише місяць золотокрилим птахом На чорнім верхів’ї Між […]...

Трагічне покоління Воно жило і в боротьбі, І в муках рабського терпіння, Та не зневірилось в собі – Моє трагічне покоління. І […]...

“Ми їхали, а надовкола вітер…” Ми їхали, а надовкола вітер Печаль розносив спритним поштарем. В осіннім небі охололий щем Усю блакить поспішним рухом витер. І […]...

“Хоча лежачого й не б’ють…” Хоча лежачого й не б’ють, То і полежать не дають Ледачому. Тебе ж, о Cуко! І ми самі, і наші […]...

Related posts: