Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Буває мить якогось потрясіння…”

Буває мить якогось потрясіння:
побачеш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.

Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.

І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам’яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (12 votes, average: 3,75 out of 5)

“Буває мить якогось потрясіння…” - КОСТЕНКО ЛІНА