“Боюся екзальтованих подруг…”

Боюся екзальтованих подруг,
балакучих самітників,
лекторів, у яких лоби
перекреслені жировими складками,
і мислителів – оригінальних,
як вдруге відкритий біном.
Пробі! Необов’язковими словами
вони мене обсипають, як пшоном.

Злітаються горобці-хвилини.
Кидають мене в тім’я, в мозок, в потилицю.
Дибають по спині.
Розчепіривши крила,
люто скубуться.
І, нарешті, кінчають, каналії,
фрагмент з гороб’ячої вакханалії.

Я поволі випростуюсь.
Але ще довго наді мною
літає гороб’ячий пух у пшоняному пилі.

А вночі мені сняться кошмари.
Ніби йду я між двома рядами огрядних лантухів,
і що не ткну пальцем у лантух –
з дірок сиплеться пшоно, пшоно, пшоно!
Уже по кісточки, по коліна, по плечі,
Уже немає чим дихати.
А вгорі на гілляці
сидить невмирущий Фенікс часу
і ронить сльози в сипучі піски пшона…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Твоїх боюся поцілунків…” Твоїх боюся поцілунків, Моїх не бійся ти. Мій дух позбавлений ладунків, Ти будеш легко йти. Твого боюся я пришестя, Мого […]...

XXV. “Боюся глянути…” Боюся глянути на своє тіло. Теплі сліди ти зоставила у його травах. О, повернися скоро! Як очі сліз, мої уста […]...

БОЮСЯ СЛІВ Боюся слів, красивих, та нещирих, Мов лагідності приспаного звіра. Боюсь, коли клянуться у любові За ситий хліб, за дачі пречудові […]...

“Цей шум осокора вночі…” Цей шум осокора вночі Безсонно мене по плечі Зеленим листком торкає Було життя – і немає Як шум осокора вночі […]...

“Подай мені руку…” Подай мені руку і проведи по стежині – поміж наших смертей. Як не буде іншої ради, проведи мене через смерть […]...

ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...

Вітер вітер навздогад гортає твоє волосся так як вогонь сторінка за сторінкою повільно пожирає книгу і мені тоді дуже хочеться тебе […]...

МОЛИТВА Ігумен встав. Брати-домінікани Двома рядами вийшли з-за столів, І серце храму – пройняли органи. І морок сам зайнявсь і задзвенів. […]...

СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...

ЗУСТРІЧІ Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]...

“Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...

Димом теменним андрійку Андрієві Кокотюсі димом теменним андрійку осінь і праліс і просто вилити в проріз вікон озера синій простір листям стелити кволим […]...

“Він вночі прилетить на шаленім коні…” Він вночі прилетить на шаленім коні І в вікно він постука залізним мечем. Ти останнюю казку докажеш мені – І […]...

“Заворожи мені, волхве,…” Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав, А я ще боюся. Боюся ще погорілу Пустку руйнувати, Боюся ще, […]...

“Над гаєм хмара руку простягає…” Над гаєм хмара руку простягає І гається, і гається над гаєм. Ще дощ у хмарі, ще вона не знає, Де […]...

МАТЕРІ За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні […]...

ДВОМА ПАЛЬЦЯМИ * циркулем цигаркового диму замкнений овид ліктем переконуєшся в існуванні повій з півпоруху очей пізнаєш мову хіті ловиш у собі […]...

СМІХ (Перед картиною Рєпіна “Запорожці”) Чого сміюся? А того сміюся, Що я ніде нікого не боюся. Сміюсь над горем, регочу над […]...

СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...

СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]...

“Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...

ВЕРХОВИНО Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час, Свобідно, шумно, весело. Ой […]...

ДІД МОРОЗ Дід Мороз не раз мені Снився серед ночі: Щоки в нього крижані, Із льодинок очі. Дід Мороз лише дихне – […]...

“Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...

МУРАШНИК Предивні, зачаровані міста з рудого порохна й рябої мерви. І пасма вулиць сплетені, мов нерви, і клуня в сірих теремах […]...

“Дзвенять у відрах крижані кружальця…” Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться […]...

ЛІКИ ВІД СТРАХУ Хворий в лікаря зубного стогне і тремтить: – Ой, боюся, не торкайтесь. Клятий зуб болить. Ой, не можу. Ой, боюся! […]...

ЛОВИ Ловив його із глибин Дніпра, Ловив із надвечір’їв і світанків, Із шепоту трави і верболозів, Із того вітру, що летів […]...

“Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...

“…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...

3. Цієї ночі Цієї ночі зеленим потягом ти наближаєшся до Києва, але потяга нема а чи просто не видно, і я бачу над […]...

“Шугали сови, пугали сичі…” Шугали сови, пугали сичі, Таємні сили шелестіли в ріці, А я поклявся перейти вночі – І з краю в край […]...

“Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї […]...

РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...

“Незнайомі міста мені сняться щоночі…” Незнайомі міста мені сняться щоночі. Незнайомі дахи. Незнайомі жінки. Може, з інших планет?.. До дискусій охочі, Мене в зали запрошують […]...

МІЙ СУСІД-ВЕТЕРАН Красиво вік свій він прожив, Літам похилим не піддався: Дітей, онуків одружив І навіть правнуків діждався. Закоханий в земні труди, […]...

СІТНИК, АБО СИТНЯГ Надлетіло до мене вночі сітника шелестіння: збайдужіла до мене далека вітчизна – зашепотіла – і я землю забуту згадав (аж […]...

ТРИ КРАПКИ Є штрих, без якого немає картини… Я міг би так само сказать про людину, Про ту, що зосталася там, під […]...

НА ДАЧІ Дружині Мені з тобою добре як ніколи. За вікнами осінній дощ шумить. І коли міг би – зупинив би мить, […]...

СТАНЬ ЗОРЕЮ МЕНІ Стань зорею мені На тривожнім путі, На тривожнім путі космодрому. Я крізь неї побачу Нитки золоті, Що снуються до отчого […]...

Related posts: