“Так смутно прекрасні осіннії дні…”
Так смутно прекрасні осіннії дні,
Як з шелестом листя пожовкле спадає,
Нечутно той шелест за літом ридає,
Що вснуло в сосновій труні –
Так смутно прекрасні осіннії дні…
Краса переходу – найвища краса…
Прекрасне те листя, що впало під ноги, –
Як трупом засохлим покриє дороги,
Ясніше стають небеса.
Краса переходу – найвища краса.
1916-1917
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
- “Я смутно жил и неуверенно…” Я смутно жил и неуверенно, И говорил я о другом, Но помню я большое дерево, Чернильное на голубом, И помню […]...
- “Красива осінь вишиває клени…” Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не […]...
- З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
- “Вогнем осіннім спалахнуть…” Вогнем осіннім спалахнуть Ліси, і над лісами Пташині зграї попливуть, Підхоплені вітрами. А потім листя облетить, Пожухне й почорніє, І […]...
- ОСІННЄ Тополі листя поскидали, Стоять оголені й сумні. В прозорій, променистій далі Вже чути осені пісні. Вони протяжні, наче туга, І […]...
- ЛЕБІДЬ Як ляже трупом день На сонне лоно трав І вкриє чорний шовк Засмучені поля, – Я чую крик пісень, Той […]...
- “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
- “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
- ДИЛЕМА І Не доходь, не доходь до останніх границь, Не стрівайся самотно з кінцем! Повернися назад до живих таємниць Любознавчим юнацьким […]...
- КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
- “Засумуй, трембіто…” Засумуй, трембіто, Та (й) по всему світу, Що зів’яло галичанам Сорок тисяч цвіту. Засумуй, трембіто, Та (й) на всі Карпати, […]...
- “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
- ЩУЧЕ Озер осінніх сонні небеса, І щучі дні, наструнені на спінінг, І помідорів на росі наспілих Краса притомлена, примружена краса. Удар! […]...
- “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
- “Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я […]...
- “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
- “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
- “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
- ДО КЛІО А все-таки ти – тільки корч гістéрії, Кліо. Злива на камінних плитах, хвилинний скорпіон на сталактитах – анналах абсолютної історії. […]...
- “Підбиті алгоголем таланти…” Підбиті алкоголем таланти, Мов крижні шротом… Блякне краса: Вимоклі у жабуринні, лататті, Хлюпаються – не летять в небеса. Збиті на […]...
- “Боже мій, які розчарування…” Боже мій, які розчарування! Вчора ще вражаюча краса (Забивала дух від хвилювання_, Нині покидає небеса… Нині бачу змучену, зів’ялу (Хто […]...
- ОСІННЯ МІСЯЧНА НІЧ Небеса гулкі й просторі, Літаки між хмар – як зорі. Пишно вбраний у багрянець Сад кружляє срібний танець. Гілля, листя, […]...
- “Мене земляк напівживого…” Мене земляк напівживого Про гори що сказать?.. Куди не глянеш – висота, Яку прийдеться брать. Де не копнеш землі “на […]...
- ЗАПАСИ ПАМ’ЯТІ втечі – в промисел викид просто санна дорога між стін завжди в трупах зірок Твої іскри стають квітами звідки запах […]...
- УВЕЧЕРІ НА УЗЛІССІ Чиї ліси, неначе й знаю. Але Його чи відшукаю? Не бачу й прояву житла. Навкруг сніги без дна й без […]...
- “Я люблю казки чудові…” Я люблю казки чудові, Я кохаю сни прекрасні. Ах, мені від їх розгадок Насолоди повсякчасні. Я люблю їх завжди слухать, […]...
- “Повільно й тихо сонце сходить…” Повільно й тихо сонце сходить У повних золота степах, Неначе паска Великодня, – І цілий світ життям запах. І вже […]...
- ДВІ ДІВЧИНКИ Коли сушило сонце весла І вітерець над полем стих, Дві дівчинки мені принесли Пучок ромашок польових. Я глянув: о, пречиста […]...
- “Над нами інший лік епох…” Над нами інший лік епох, душі і праху. Ми світ поділимо на двох. Безмежжя – птаху. Мені – в узорах […]...
- “Заграй мені на баяні, брате…” Братові Павлові Заграй мені на баяні, брате, Голубів пусти під небеса. Хай побудуть з нами батько, й мати, І довкілля […]...
- ЩЕ ТЛІЄ ЗГАРИЩЕ СЕЛА Ще тліє зарище села, Валяються фашисти вбиті… Учора битва тут була. Опухлики і Невель – всі ті Місця затямим, кожен […]...
- МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...
- МІЖГІР’Я У зимове надвечір’я там, де привиди й повір’я Ще недавно присідали до селянського стола, у зимове надвечір’я там іде моє […]...
- “2. хай покриє…” хай покриє присмерком бо я щоб вітер захистив уста вечірнім холодом бо я сама росту крізь вечір на бажанні тіла...
- ВІДПУСТКА Срібляста стежка на воді, На березі – вогні. І зорі, як у неводі, У темній глибині. Сиджу собі на камені, […]...
- Текст як відмазка – живеш і листаєш РОМАНОВІ СКИБІ текст як відмазка – живеш і листаєш мнешся понуро з ноги до ноги старість не радість і радість […]...
- ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ Давно, ще хлопчиком, повітряного змія Пустив я в небеса, і, злинувши в блакить, Він загубився, зник, немов дитяча мрія, Що […]...
- “А вже – ані на щогли, ні на сохи…” А вже – ані на щогли, ні на сохи… Побоїще, де вищилась краса, Пиляють дерева, які посохли, І вогнище регоче […]...
- “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...