ТОНКА НИТОЧКА
Щоб не порвалась ниточка тонка,
Легенька, ніби срібна павутина,
Так тихо осінь колихає сина,
Щоб не порвалась ниточка тонка.
Ця ниточка – до рідної землі,
Мов павутинка бабиного літа,
Що лиш дмухни – і може полетіти,
Як відлітають ранні журавлі…
Ця ниточка – до рідної землі.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- ТОНКА ОДІЖ Пестячи розквітлі троянди і нерозквітлі горбики із рожевими шпилями, відчуваю, яка тонка одіж на тілі молодої жінки. 1985...
- ЗЕЛЕНІ СНИ Над моєю осінню пливе білий смуток бабиного літа. Посивіло небо світове, а мені не хочеться сивіти. Листопадом стеляться літа, але […]...
- ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
- “Кіт на глині…” Кіт на глині. Очі сині. Жменя кігтів у руці… Золотим мішком – не клином – відлітають горобці. Недалеко. Не останні. […]...
- Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
- ТОНКА НАТУРА Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів […]...
- “Прорізався промінь і даль розпечатав…” Прорізався промінь і даль розпечатав: кругліють на пагорбі сірі ягнята, і стежка невмітно повзе до воріт, де вічність спинилась, притишивши […]...
- МАЗЕПИНЦІ Петру Васильовичу Куяну В Мазепинцях копаємо картоплю І так земля мазепинська п’янить… І бабиного літа срібна нить Бринить врочисто, радісно […]...
- ПАМ’ЯТЬ ГНІЗДА Відлітають уже ластівки, бо настала пора відлітати. Під залізною стріхою хати опадає пушок на стежки. Тільки слід голубий розтає десь […]...
- “Ми з моря поверталися…” Ми з моря поверталися. І тіло Світилося у бронзі, золотіло. Світило море. Золотів лиман. Ахіллові сліди світили мужні… А спогади, […]...
- “Губи жіночі, ждучи поцілунку…” Губи жіночі, ждучи поцілунку, схожі на очеретяну суху сопілочку, що ось-ось забринить ув осінньому лузі, немов павутинка бабиного літо…...
- ПРО НЕПЕРСПЕКТИВУ Вже, кажуть кооперативне Село моє – неперспективне… Хилилась до землі пшениця, Диміло молоко в дійницях, В садах плоди звисали дивні […]...
- КАЇНОВІ Не сховаєш обличчя в речей тихих плесах, бо море його шумить. Безумна жертва піднесених весен не дасть відпочити на мить. […]...
- ДОРОГА ДО ПАТРІАРХА Село із назвою Заздрість (такі ту родючі землі) Родило чорного красеня Йосипа – свого сивого Патріарха… І ця срібна різдвяна […]...
- СРІБНА ВЕСНА Юний травець повік не воскресне, але нам ще далеко іти. І цвітеш ти, як сива черешня, у тривожному світлі фати. […]...
- “Нема – як муки ностальгії…” Нема – як муки ностальгії, Нема – як смерть на чужині,- В тривожних споминах – завії Ще й нині плачуть […]...
- “О принесіть як не надію…” О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію… Хоч […]...
- Довірившись тонкому спирту слів довірившись тонкому спирту слів живеш як риба стоптуючи пальці де кратери звикають до землі як пастухи до різьбленої палиці як […]...
- “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...
- “До болю рідні краєвиди…” До болю рідні краєвиди, Красою випещений світ, Де задивлялася Рогніда На вересневий переліт. Кружляють птиці над могилами, Над рідним містом, […]...
- “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
- ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...
- “Я жду чогось – якихось перемін…” Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]...
- СЕЛЯНИН Ішов ріллею. Срібна голова звисала між плечима. Обличчя боронами зрите, і борозни в ногах. Ішов. У жмені репаній останній клаптик […]...
- СИНІ ТІНІ БРЕДУТЬ ІЗ ДУНАЮ Недалеко від Братислави Я одержав твого листа. Спалахнули усі переправи І немає уже моста. У минуле, у наше, в раннє, […]...
- Приходять дні і відлітають приходять дні і відлітають пориви на високих закаблуках яскраві надії бажання все відцвітає і лише свічка на вустах пелюстка в […]...
- “Хай на небі зовсім змарнілий…” Хай на небі зовсім змарнілий Срібний місяць хмарку шука, – Бачу тільки платок твій білий, Знаю: в муфті тепла рука. […]...
- Відпливають усі каравели відпливають усі каравели відлітають меви-вітрила море з небом говорить сутінок напинає намет над сонними горами усіми світлами буяє космічне древо […]...
- КОНЕЦ ОСЕННЕЙ СКАЗКИ Неустанно ночи длинной Сказка черная лилась, И багровый над долиной Загорелся поздно глаз; Видит: радуг паутина Почернела, порвалась, В малахиты […]...
- З ДИТИНСТВА День риштований шелестом лісу – підіймаєшся вгору, аж очі холонуть, і рука розгортає єдвабну завісу, навивається шовк на долоню. Як […]...
- “День риштований шелестом лісу…” День риштований шелестом лісу – підіймаєшся вгору, аж очі холонуть, і рука розгортає єдвабну завісу, навивається шовк на долоню. Як […]...
- Половецька неволя Під палким, південним сонцем На чужий, далекий Дон Сумно-сумно, як на страту, Йдуть невольники в полон. На руках у їх […]...
- ВІКІНГ І Розвивається долі, в яру, черемшина, А на річці човни – вже готові. Я складаю всю зброю і плащ біля […]...
- ОСІНЬ ЖАГУЧА Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть […]...
- КУЛЯВИЙ СОНЕТ Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,- Затужу за тобою… Як прийде […]...
- Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
- У СОФІЇВСЬКОМУ СОБОРІ В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу […]...
- “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
- НІЧ У КАРПАТАХ Красива ніч, велика ніч, Як марево сторіч. Достиглий місяць з висоти Освітлює хребти. По каменю мій кінь ступа, Вузька моя […]...
- Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...