ЗНАК РІВНОВАГИ
Нехай живе поезія, мій друже! Максим Рильський Колега мій Кімнатні квіти гудив За те, що з них – Ні меду, […]
Нехай живе поезія, мій друже! Максим Рильський Колега мій Кімнатні квіти гудив За те, що з них – Ні меду, […]
Там, де Шибенка у Черемош впада, Світлу воду стріла жовтая вода. Не змішалися ті води – як були, Так і […]
Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок – Зніми утому з пліч!.. Я на плацдармівський пісок Упав в жовтневу […]
От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]
Коли останнє відцвіте суцвіття І доля зрадить моряку в плавбі, Все до останку ми залишим дітям – Одну лиш пам’ять […]
М. і М. Їх здружила минула війна, Повінчав гордий стяг під зорею. Він – колишній комбат. А вона – Санінструктор […]
Мене земляк напівживого Про гори що сказать?.. Куди не глянеш – висота, Яку прийдеться брать. Де не копнеш землі “на […]
Хто з нас як не бадьориться, А в очах – печать вини: Пішачком – “полів цариця”, На машинах – “бог […]
Тут зараз тихо, тільки грають води, Бо сплав почнеться хтозна ще коли, І в формі віял скріплені колоди Край берегів […]
Все, що лишилося зі мною З тії пори, з того часу, Я фотокарткою одною Та в серці спогадом несу. Ось […]
До зір гукну: – Всміхалися навіщо?.. На суд, як скаржник, місяця зову. А ти, гультяю, ти, прудкий вітрище, Знічев’я, скажеш, […]
Зачепилася хмарина За високі гори – Обважніла, не злетіти В голубі простори. Зупинилася – і сльози Ронить у печалі… Так, […]
Втечу від спогадів і дум На берег мрій голубооких. Знайду пристанище. Знайду, Нарешті, довгожданий спокій. Щоб тільки море біля ніг, […]
В ресторані себе почуваю погано – Чи до тиші я звик, чи від моди відстав. Чи тому, що колись був […]
Наїжачились степи Жерлами зеніток… В’яже смерть свої снопи Та й не перше літо. Засіває “бог війни”, А жнивують круки… Гладять […]