“Коли останнє відцвіте суцвіття…”

Related posts:

1. РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН III Лежить важка голова ночі на білій подушці місяця, і зорі рухаються, як нафосфоризовані стрілки, на круглім цифербляті неба. У темних […]...
2. “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
3. “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
4. ПОМІЖ ЗУСТРІЧЧЮ І РОЗЛУКОЮ Вже і серця свого не слухаю, І розлуки витримую піст, Поміж зустріччю і розлукою Календарний будую міст. Спершу тижні лічу, […]...
5. “Коли ж повториться червневе свято…” Миколі Скелі Коли ж повториться червневе свято, Що винничани вдало провели? І змовкли чвари й наклепи хули, Які Дубина й […]...
6. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
7. КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]...
8. “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
9. “коли вона спала…” коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала звикла до несподіванок як до сходу […]...
10. 13. ЯК Я ПОВОДЖУСЯ, КОЛИ ПРИЇЖДЖАЮ? Я підношу телефонні слухавки, шукаючи за ними, я надіюся знайти хоч паперові сліди по них, надворі хідники набиті прізвищами, що […]...
11. КОЛИ? Коли зійде нарешті благодать На ці священні пагорби і кручі, Коли боги народ благословлять Рамена розпросторити могучі? Коли святі апостольські […]...
12. БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
13. “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
14. “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
15. “Коли ми буваємо вдвох…” Коли ми буваємо вдвох (хай буває це дуже рідко), коли я своїми пальцями обіймаю пальці твої (перехожі, напевне, заздрять: на […]...
16. “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
17. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
18. ОСЕЛЯ Єдина оселя – засипаний снігом сад. Єдиний спогад – на чорнім снігу білі ворони. Падало листя. Листя падало і згасало, […]...
19. “Коли наляжуть хмари на долини…” Коли наляжуть хмари на долини В понуру пору, – виринає день Ясного півдня і рубає впень Почахлу пітьму з неба […]...
20. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
21. “Коли Каган під’юдив норов Коби…” Коли Каган під’юдив норов Коби І, вкоренивши скрізь голодомор, Пустив на той світ, сіючи роздор, Мільйонів сім ратаїв, без хвороби; […]...
22. “Коли спадає день шалений…” Коли спадає день шалений у вечорову синю сіть, забутий сад несе до мене бентежний шелест верховіть. На плавних обертах скрегоче […]...
23. “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
24. “Коли до губ твоїх лишається півподиху” Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку – зіниці твої виткані із подиву, в очах […]...
25. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
26. “Люблю той час, коли над лісом десь…” Люблю той час, коли над лісом десь Займається несміливо світання. Погасли зорі. Й раптом обрій весь Палахкотить огнем.. Ще мить, […]...
27. КОЛИ РЕЧІ РОЗКРИВАЮТЬСЯ Коли речі раптом розкриваються в себе на всю свою незглибимість я заплющую очі і притискаю до тіла руки – я […]...
28. “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
29. “Посипав з хвої світлий пил…” Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил мені палало. Я миттю переплив ріку […]...
30. “Є день такий, коли нема печалі…” Є день такий, коли нема печалі, Нема турбот, а є вітри і море, І кораблі, припнуті до причалів, І небо […]...
31. “Синок мій стомився, бо він – маля…” Синок мій стомився, бо він – маля. Прохає: “Візьми на руки!..” А навкруги велика земля Народжує день стозвукий: Стобарвно цвіте, […]...
32. ОСТАННЄ ЯБЛУКО Останнє яблуко в осінньому саду Лишилося на щастя чи біду. Висить в гіллі як символ самоти, А ті, із ким […]...
33. ГАДЖУГА Нарешті й гори вибрели з туманів – Поширшав світ, поглибшала блакить. І тихо так. Лиш з урвища на грані Струнка […]...
34. ОСТАННЄ БЕЗСОННЯ У щасті поет чи лихові – Байдуже. Аби працювать, аби тільки стало дихання останні пісні проспівать. Аби лиш уміння стало […]...
35. “Чатує вітер на останнє листя…” Чатує вітер на останнє листя старого дуба, що своїм корінням тримає схили урвища… А знизу, по глинищах, по збляклих травах […]...
36. “В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі…” В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, В ніч кам’яну, коли […]...
37. “Коли в бою відрубану правицю…” Петрові Реброві Коли в бою відрубану правицю Старшому русів обри піднесли, “Не буде миру, – він повів, – єсли Степовці […]...
38. “Останнє яблуко в саду…” Останнє яблуко в саду В осінній заметілі Чи на добро, чи на біду Лишилося на гіллі. Дощем на нього сипоне, […]...
39. “Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...
40. “Коли рійба тужливих комарів…” Коли рійба тужливих комарів Почне співати серпневі молебінь, Що ллється млосно за вечірній гребінь, Де гнівний день під сонцем догорів, […]...