ЕПІЛОГ

Пісні мої гіркі, мережані тоскою,
Напоєні слізьми незмірної любови!
Ідете в темний путь, проводжені журбою,
Як вигнанці, що в світ несуть одні окови.
Ох, кілько-то наруг і кілько слів зневаги
Прийдеться вам не раз почути по дорозі!
Не раз, як байстрюки, підете без відваги
І будете ридать, як вітер на облозі.
Ідете між людей… Відходите від мене
Без прощання, немов коханки віроломні.
Хто знає, до кого судьба вас ще зажене…
Ох, як мені вас жаль, пісні мої бездомні!
Ідіте… Не мені спинити вас, химерні!
В моїй сумній душі вам тісно і немило.
Там, може, ждуть на вас… Та хто мені поверне
Те щиреє чуття, що вас на світ родило?

***

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЕПІЛОГ За днями дні, за роком рік мине, Настане час для підсумків і звіту. І наді мною хвилі час зімкне За […]...

ЕПІЛОГ Я, підданка своїх обов’язків, я, васал свому королю, я люблю тебе тихо, боязко, я прощально тебе люблю. Не жалкуй за […]...

ЕПІЛОГ (Перебудований) Від Хабаровського до Таліна Всі народи судять Сталіна. А було ж, було – Одами росло! Гей, скрипіли прудко пера – […]...

ЕПІЛОГ …Та стали хуртовини наступати, Та стали вдовиченків побивати: Що перва хуртовина Дома попалила, А друга хуртовина Скотину поморила, А третя […]...

ЕПІЛОГ 601 Прийми, читачу, цей жертовний труд, Двадцятьдволітню, довгу епопею. Не ради красних і гінких споруд Я молитовно побратався з нею: […]...

6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...

НАД КАЛАМУТНОЮ ВОДОЮ Над каламутною водою стою в задумі, Уся моя душа, здається, втонула в шумі. Глухо об берег хвиля плеще та в […]...

МАЗЕПА Епілог Далекий Галац сниться знову. А серце! Серце у огні… Біля господаря Молдови Лежить Мазепа у труні, В маленькій церкві. Рідний […]...

ГАЙДАМАКИ (Епілог) Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав Без свити, без хліба по тій Україні, Де […]...

“Розвійтеся з вітром, думки невеселі…” Розвійтеся з вітром, думки невеселі! До мене назад не вертайте! Повійтеся в гори між бори та скелі І там, кілько […]...

ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ Взяла я грудку землі у жменю, Перехрестилась, пішла у світ. В мені дзвеніли пісні зелені, Горіло сонце – червоний квіт. […]...

ЕПІЛОГ Така муза хуторна незнанна, Во ім’я бога всеблагого, І до ляха озвалась пана, І до слуги його лихого, І до […]...

Голуб Коли з гаєт прощається літо, В пізню осінь або навесні, Заховається голуб у вітах І співає журливі пісні. То замовкне […]...

ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...

“Я ніби вийшов із полону…” Я ніби вийшов із полону, В якому змалку виростав. Уже не гнусь, не б’ю поклони – Немов царем учора став. […]...

У ЛІСІ Заходжу в ліс, немов у храм, Де сосни – наче свічі. І курить синій фіміам Мені у вічі вічність. Пташині […]...

“Лебедій мені, лебедій…” Лебедій мені, лебедій В мить пресвітлу і в час безнадій. В добрім слові і пісні Тихим днем добросовісним Лебедій, мені […]...

САФО Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить. До пісні своєї сумної […]...

“Чого являєшся мені у сні?..” Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому […]...

“Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...

“І” І вітер, що жене по руннім полі, і дощ, що жне руді хмар руна в млі, і злотий усміх зір […]...

ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...

ГІМН ПЕРЕД СВІТАННЯМ Похмурі дні, суворі дні, що гіркотою налили пісні, тривожними питаннями лягають на уста, вкривають обрії, мов непрозора мла густа, примарами […]...

“Далеко од родини…” Далеко од родини І на чужій немилій стороні Броджу понурим я за краєм України І думаю про вас, слов’янськії пісні. […]...

САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...

“Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...

ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла […]...

ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...

“Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...

“Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...

ЛЕГІНІ Молодий Івасюк, молодий Білозір – Української пісні легіні, Ви долали світи і сягали до зір, Дарували любов Україні. Надихали усіх […]...

У МАМИНІМ САДУ У маминім саду вітрець гілки колише, Гілок не дістю, бо я іще мала, Та знаю, що ніде нема землі рідніше, […]...

БЕРЕЖАНИ Приїхав знов через багато літ В те місто… в це містечко – помаліло: Применшив так його незмірний світ. І в […]...

ВЕСНЯНЕ ЗАПИТАННЯ Прилетіли весняні птахи Та й питають: – Чия це земля? Шурхотять сошниками сівалки: – В чию землю кладемо зерно? Явори […]...

ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...

“Пекельний жар, жажда в’ялить…” Пекельний жар, жажда в’ялить Кругом піщане море… Диви: оаза! Там біжить Нещасний путник – боресь! Послідних сил ще не добув. […]...

“Не мчали хвилі над Москва-рікою…” Не мчали хвилі над Москва-рікою, – Точили душу сумніви юрмою. Не били хвилі в береги Дніпра, – На серце тиснула […]...

ДЕЗЕРТИР (Паріс у Третій пісні) Столиця поїздами й антенами ніч намацує. Не егіда Атени, а брудна фіранка в готелі тепер мені […]...

“Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...

ЛИЦЕМ ДО ЗЕМЛІ Коли небо стане тріщиною між душею й тілом. а хмари на даху міста, роздерши нутрощі об шпилі брехні, тріснуть миттєво […]...

Related posts: