Перо письменник не облишить

Related posts:

1. БРИНИТЬ МОЄ ПЕРО Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]...
2. “Спасибі за золоте перо…” Спасибі за золоте перо. Воно – надто гарне для мене, Боюся його зуживати. Невже в Фіренце немає гусей? Як будете […]...
3. ПЕРО Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці […]...
4. ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...
5. “Білокорі берези на тихій розмові із кленом…” Білокорі берези на тихій розмові із кленом: я їх слухаю заздро: ось цю треба б вивчити мову! Дуб листи мені […]...
6. ЖОВТНЕВИЙ ТРАКТАТ Жовтень, наче хмурий гусит, – зіллям пахне вицвілий плащ. Крок його по бруках хрустить, вітром рветься пола. Він, пустельник і […]...
7. ПЕРО Й КАЛАМАР (Байки й прибаютки) Раз Каламар з Пером сердито спорить став, Хто книжечку нову із них скомпонував? Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер: […]...
8. “В Америці є річечка Пассей…” В Америці є річечка Пассейк, Що мовби прагне моря-океану. Захоче, в бік один себе несе, Захоче – в бік другий, […]...
9. ВЕЛИЧКО В ЖУКАХ. (Уривок із втраченої поеми) Так от яка тепер вона, Онука Хведора! Щоднини Степами бродить, як мана, І лет під хмарами орлиний Проводить зором, крейдяна. […]...
10. ПОРЯТУНОК Від узгір’я тонкорукий кущик обізвався білотою. Ні негода впівночі не скрушить; чи – як він, до дня достою? Здіймуться вали […]...
11. 18. “Про театри, цирки та іподроми…” Про театри, цирки та іподроми не писав тобі ані слова. Й не буду. Є вагоміші драми, себто погроми: на прохання […]...
12. БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...
13. ПОЕТ – ВІРШОШКРЯБ Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]...
14. “Я принесла нещедру, обраяну жертву…” Я принесла нещедру, обкраяну жертву. Кому любий такий дарунок? Важко жити по-божому, З байдужих речей читати Його прозору волю. Ще […]...
15. “Між тих же круч стрімких, високих…” Між тих же круч стрімких, високих, Пливе ріка його широка І ген тополя, як перо, Стоїть умокнута в Дніпро. 1972 […]...
16. ОСКОЛКИ То перший cніг чи срiберне перо? То небосхил а чи межа сувора? Що день, що два – то важчає цебро […]...
17. ПАРТИЗАН Привезли, Щоб вішати, його. І зійшов він сам на поміст. І видно було його Людям далеких міст. Навшпиньки Словаччина підвелась, […]...
18. “Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...
19. СОЛДАТСЬКА ЛІРИКА Хлопець виїхав служити у далекий край І коханій пише звідти: “Жди мене, чекай! Я тебе не забуваю, не забудь і […]...
20. СОЛДАТСЬКА ЛІРИКА Хлопець виїхав служити у далекий край І коханій пише звідти: “Жди мене, чекай! Я тебе не забуваю, не забудь і […]...
21. КУЛІШ Давно в труні Тарас і Костомара, Грабовський чемний, лагідний Плетньов… Сивіє розум і холоне кров; Літа минулі – мов бліда […]...
22. БІЛЛ За тридев’ять земель і тридесять морів, Де гори й океан, туман і кипариси, Де щогли кораблів і брязкіт якорів, Де […]...
23. “Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...
24. Тебе я хочу бачити щодня! Тебе я хочу бачити щодня! I точно знаю – в цiм погибель наша: Любов, як переповненая чаша, Так може розплескатися […]...
25. БІЛИЙ ВІРШ ПРО БІЛИЙ МАРМУР У брилі мармуру із прожилками нервів живе мій дух. Уранці, вдень і ввечері, узявши в руки молоток сліпий, я оббиваю […]...
26. Немає гіршої образи Немає гіршої образи, Немає більшої біди, Коли любов руйнує зрада. Кричать? Кому? Тікать? Куди? І тільки виплакавши очі, Якщо душа […]...
27. “Ти – поема…” Коханій Ти – поема, яку мені читати захоплено все життя. І вірші про тебе – тільки окремі фрагменти, які списую […]...
28. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім […]...
29. “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
30. БІЛЯ НАДГРОБКА ЄВГЕНА МАЛАНЮКА Двоякісне перо – стилет і стилос – Навіки випало з поета мертвих рук. Невже ж цим звершилось і завершилось – […]...
31. ПИШЕ СТАРА МАТИ Стрілецька пісня Пише стара мати, Пише приїджати, Чим скоріш додому. Що робити, що почати Мені молодому. Ой ходжу я, блуджу, […]...
32. АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК Добридень, люди! Вбитий на снігу, я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, осипалось, як мертві […]...
33. ДОЛЯ СУФЛЕРА Карає доля сивого суфлера, на вічні муки він себе прирік: щодня талантами відчиняє двері, а сам не може стати на […]...
34. “Коли на вітрі…” Коли на вітрі Жодної плями не буде І вітер тектиме на схід, Покличу тебе До зеленого шлюбу І над горою, […]...
35. Загадки та відгадки. БАЧИТЬ – НЕ БАЧИТЬ Бачить – не бачить, Чути – не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче – Правди навчає; Іноді бреше, Всіх […]...
36. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання […]...
37. “Осіннє навертає на тверезе…” Осіннє навертає на тверезе. Стихає пісня, мовкне ледь жива, І день на білім стовбурі берези Останні пише сонячні слова… Мелодія […]...
38. СЛОВО ПРО МАТЕ ЗАЛКУ* За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, […]...
39. ПРИТЧА ПРО ВДЯЧНІСТЬ Подарував убогому багач З любові до похвальства постоли. До бідного, немов лайно до гач, Він приліпився: дякуй і хвали! Подякував […]...
40. КАРА Я – українець. Знаю, це мій гріх, Бо я імперського образив бога, Прогнав його із просторів моїх, За це мене […]...