Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПОРЯТУНОК



Від узгір’я тонкорукий кущик
обізвався білотою.
Ні негода впівночі не скрушить;
чи – як він, до дня достою?

Здіймуться вали пожеж небесних,
плотик місяця женучи.
Враз: галузками душі простертись,
та – до сонця в тихі учні…

та від нього брати на обриві
приступець найнедорожчий –
тільки й місця: молитвам! добрівши
з вихору – в старій сорочці.

Часом душу втишити зболілу
просфоркою сяйва в морі,
та щодня читати з небосхилу
вголос тропарі соборні.



ПОРЯТУНОК - БАРКА ВАСИЛЬ