ЧУМАК ХОКАЙДО
Згадуючи Юрка Ямайку
О як же волику-сан подібна земля до пляцка
О скільки сенсей-круторогий на пляцку тим плутанини
По сей бік курили рили по той бік аляска ляска
А поруч із хвиль і піни здіймаються хвиліпіни
Я марю тут за сахаліном (хоч нащо він взагалі нам)
Та змащую вазеліном тобі чиряка за коліном
Тутейші аборигенші так дивно зовуться – “гейші”
Чорняві неначе сливи як персики золотошкірі
Та звичаї дивні тут (хоч фрухти значно дешевші) –
Стрибнувши би з котрою в бамбук та їй на умі хара-кірі
Отож кружеляю тут саке з полпотівцем і чанкайшистом
Були б непогані хлопці – друзі в Широкому Лузі
Ковтнемо бува й привидиться: їдемо степом чистим
А вранці прочуняєш голову і все під тією ж Фудзі
Вже поперек горла мені рис і каламутне саке
Жуєш недоварену рибу а перед очима гречаники
(Та й на смак теє саке як твої волику сльози)
Віддав би з себе усе за добрий гранчак бурячанки
А ніч навколо азійська така таємнича й погордлива
Тільки й чекаєш що вискочить якась в кімоно мана
Крикне гортанним голосом свого хрипкого єрогліфа
Трісне п’ятою межи очі – тут мені і хана
(1 votes, average: 5,00 out of 5)