ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ
Метастази міста
вростають у тіло,
Божевілля клітин
хмародерами дразнить небо,
На груди давлять
бетоном дороги,
Пропасниця підземок
стрясає утробу,
Сонце за мрякою диму
шкварить байдуже гарячкою.
Гине, конає Земля,
корчиться в муках Прамати…
Ой, та немає кому її порятувати,
Сини
відцурались її,
Внуки
знущаються, сміються над Нею,
кости її ламають,
серце її роздирають,
вогнем смертоносним
у простори стріляють,
заманулося їм
на інші сузіря летіти…
Зорі,
далекі сестриці
глузують з Неї:
“От, і наплодила байстрят!
Любощів їй захотілося з Сонцем!
Місяць з кохання до неї помер,
Ген лиш кістяк Його шкіриться мертво,
Жони своєї невірної чекаючи смерти”.
(3 votes, average: 2,00 out of 5)
Related posts:
- “День минув і згас у потойбіччі…” День минув і згас у потойбіччі, Засвітились зорі, наче свічі. Оповила простори пітьма. От і все. Погаснув – і нема. […]...
- “Якби ж то серце спокійніше мати…” Якби ж то серце спокійніше мати, Щоб не бентежили передчуття Та не ввижалась напівмертва мати І голодом заморене дитя. І […]...
- НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
- КУКІЛЬ Стріляють серце, стріляють душу – нічого їм Не жаль. …Сіло собі край вікна, Засунуло пучечку в рота, Мами визирає. А […]...
- Зі збірки “ЗЕМНА МАДОННА” (1934)ВІЗІЯ Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? […]...
- ВІЗІЯ КИЄВА Дерево стало з китайських витинанок Або з малюнків чорною тушшю. (Повня тяжіла на філіграні Тонкого гілля). Музика гойдалась ліниво-сонна, Солодка […]...
- РАННІЙ ВІТЕР Крилатий вітер, дужий вітер, що зорі, листя й ластівки несе, сп’яняє серце. Ех, летіти в зелений квітень, в синь пісень! […]...
- ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПРИРОДИ Одцвіли кульбаби-зорі, шелестять вітри вусаті. На простори неозорі мчать кульбабині десанти. Рік минає, вік минає, а земля цвіте і родить. […]...
- МАРІЯ Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: […]...
- ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
- ВІЗІЯ Я раз лежав. Спокійна течія Несла вгорі золотосяйні хмари… Коли здалось – мов у глухім ударі, Блакить розкрилась і стряслась […]...
- ВІЗІЯ Я знаю, поїду в Сибір – На старість – в останню дорогу, Зацькований, наче звір, І зловлений нагло з-за рогу. […]...
- ВІЗІЯ НА КІНБУРАНІ Козацькі голови… і макові. І стільки болю та жалю. На тиху вуличку в Очакові Цієї осені ступлю. У корчмі цій, […]...
- МРІЯ БЮРОКРАТА Як гляну на місяць і зорі червоні, Хотів би я вгору летіти в балоні, Покинув би службу і землю прокляту, […]...
- “Зорі, очі весняної ночі!..” Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка […]...
- “Чоло біле при чорній одежі…” Чоло біле при чорній одежі, Як при хмарі вечірня зірниця. В ока світло паде так на лиця, Як від місяця […]...
- 09. СВІЧКА В малій кімнаті стіни, наче руки, тримають полохливу тишу в жмені. Сіріють тіні просиво-зелені, самітня свічка блимає зо скуки. Шушукають […]...
- ЛЕЛЕКИ Мені дуже подобається У білій залі слухати Шопена. G-moll баладний настрій в мене І серце з серцем сміється грається А […]...
- Вулкан Титанічна могуть у мені шаленіла, І від гніву мойого здригалися гори. Вивергав я каміння, і лава кипіла І пекельним вогнем […]...
- “Дюнами шлях мій – без краю…” Дюнами шлях мій – без краю. Дихає далеч вогнем. Довго і спрагло згораю Над переможеним днем. Неба скорботна Сагара Зорі […]...
- “У тліючих вогнищах рвуться каштани…” У тліючих вогнищах рвуться каштани, Осінньої ночі стріляє вогонь, – Вистрілює осінь набої останні, І вітер сліди заміта удогонь. У […]...
- “Хай на небі зовсім змарнілий…” Хай на небі зовсім змарнілий Срібний місяць хмарку шука, – Бачу тільки платок твій білий, Знаю: в муфті тепла рука. […]...
- “Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття…” Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття, Розтопчу, розмету їх у попіл, у порох, у сміття. Замість них […]...
- ЕКОЛОГІЯ Ввижаються птахами всілякі химери, Бо світ заступили їм хмародери, Вигадують птахи всілякі теорії Про хижу інвазію їх території. Колись над […]...
- “Помру – і нерозгаданим лишиться…” Помру – і нерозгаданим лишиться, Чого приходив я у світ земний. Уже на інших людях окошиться Загадок і запитань рій […]...
- “Горить моє серце, його запалила…” Горить моє серце, його запалила Гарячая іскра палкого жалю. Чому ж я не плачу? Рясними сльозами Чому я страшного вогню […]...
- “Мусить бути! – скажи – і стане…” Мусить бути! – скажи – і стане, Захотіти – досягти! Духа в льоті до мети Не затримають кайдани. Підеш ти […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- НІЧНІ МІНІЯТЮРИ ЛЮДИ Мій малий човен пропливає повз інші : між нами глибінь. ЗОРІ Я відкрив книгу завжди нових поезій : читаю […]...
- 13. Я тебе бачила на Україні Я тебе бачила на Україні в голодні роки під тином, коли з землі вибухали джерела крови, а потім в іскрах […]...
- “Вже зеленіє синій сніг…” Вже зеленіє синій сніг, Вже серце поглядає дально, Веселко радощів моїх, Мені не весело – печально. Поза твоїми небесами Я […]...
- МАТИ (“Породила синів, своїх буйних синів…”) Породила синів, своїх буйних синів, Спорядила нас, юних, в дорогу. Посадила тоді ж трьох малих ясенів, Як надію свою і […]...
- “І знов обвугленими сірниками…” І знов обвугленими сірниками на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь і туги напиваюсь досхочу. […]...
- ПІСНЯ РУСАЛОК Ми не бажаємо срібла ні злата; Танці та пісні – наша охота; Нащо нам срібло? – хвилі біліші; Нащо нам […]...
- Не шкода Надій не шкода – і зітхання за ними безплідні, Байдуже сприймаю свої дріб’язкові невдачі, Дружу з небесами, вдивляюся в простори […]...
- ПОВОРОТ Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна […]...
- ЗОРІ Вийду ніччю в чисте поле – гроби бовваніють, Погляну я в чисте небо: там зорі зоріють. Ясні зорі, красні зорі, […]...
- ЗУПИНКА В КРЕМЕНЦІ Лесі. У місті, де ми побрались Те все було?.. Було. Ті ж обрії і гори, Забронзовіла осінь в тих лісах, […]...
- “По хліб шла дитина – трояндно!..” По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні бога, ні чорта – на […]...
- ДВІ ПТАШКИ В КЛІТЦІ “Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів? Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, просця, пшонця, […]...