Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ

Метастази міста
вростають у тіло,
Божевілля клітин
хмародерами дразнить небо,
На груди давлять
бетоном дороги,
Пропасниця підземок
стрясає утробу,
Сонце за мрякою диму
шкварить байдуже гарячкою.
Гине, конає Земля,
корчиться в муках Прамати…
Ой, та немає кому її порятувати,
Сини
відцурались її,
Внуки
знущаються, сміються над Нею,
кости її ламають,
серце її роздирають,
вогнем смертоносним
у простори стріляють,
заманулося їм
на інші сузіря летіти…
Зорі,
далекі сестриці
глузують з Неї:
“От, і наплодила байстрят!
Любощів їй захотілося з Сонцем!
Місяць з кохання до неї помер,
Ген лиш кістяк Його шкіриться мертво,
Жони своєї невірної чекаючи смерти”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ - ГУРКО СТЕФАНІЯ