БУВАЮТЬ ДНІ
Бувають дні в житті
Мов олово важкі
Гнітючі, мов ярмо,
Гіркі, немов полин,
Тоді душа моя,
Знеможена й німа
Дрімає стишена
Мов опустілий млин.
Спинились крила мрій,
Не мелять жорна дум
І висиха надій
Запущений ставок,
А час, життя млинар,
Безцільно шкутильга,
Немов дідусь старий,
Опершись об ціпок.
Нудьга, немов іржа,
Зжерає віри сталь,
І пилом притрусивсь
Поміст старих засад,
А у пустих кошах
Зневіра, мов мишва,
Безжалісно з’ЇДа
Останки зерна правд.
О поле, зароди!
О зерно, дозрівай!
О вітре, зашуми!
О серце, не ридай!
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- “Бувають хвилини спокою порожнього…” Бувають хвилини спокою порожнього, Без бурі, без болю, без волі… В безодні знесилля німого Дрімають придушені болі – А серце […]...
- ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
- “Бувають хвилі – серце мліє…” Бувають хвилі – серце мліє І скорбних мислей рій летить, Мов чорна хмара небо криє І грім у хмарі гуркотить. […]...
- ДО ОДНОГО СВЯТОГО В старих сандалях, волосяній рясі, Ти йдеш крізь місто на гарячий брук, Підносиш білість непорочних рук Благословенням на брудне і […]...
- СТАРІСТЬ КАЗАНОВИ Кожного погідного ранку Казанова, одягнений в рожеві жіночі панчохи, виходить на вузькі левади міста збирати зомлілі метелики презервативів. Стіни його […]...
- З книги “П’ЄРО КОХАЄ” (1918)ВИТИСК Ах, розумієте – нудьга наринула – Що я не такий, як всі. Ночі опошлені доля кинула У парку з серцем […]...
- ВІДПОВІДЬ ЛІТСТУДІЙЦЕВІ НА ТЕ, ЩО І В ТАЛАНОВИТИХ ПОЕТІВ БУВАЮТЬ ПРОХІДНІ РЕЧІ Поетів судіть по вершинах (по творах вершинних), по кронах… Все те, що вторинне – як нижнє пагілля у сосон – […]...
- ЕСТАФЕТИ Різні бувають естафети. Міщани міщанам передать буфети, Заяложені ложки, тупі ножі, Глупоту свою і думки чужі. Різні бувають естафети. Воїни […]...
- ГОСТИНА Глибоким тихим вснуло сном Усе кругом, Лиш вітер виє під вікном Сумний псалом. Крізь шиби невиразно чуть То там, то […]...
- ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...
- ТАЯНКА В ТАНЦІ Ступнула ніжка на поміст – І пальці рук, як полум’я, ряхтять. На повний зріст Квітчасто ставши, рій заклять Вона випростує, […]...
- “Не йму віри політикам…” Не йму віри політикам, Ані тим, що підтримують існуючі суспільні лади, Ані тим, що базікають про нові І нишком колючий […]...
- “У мандрах на вірний ціпок…” У мандрах на вірний ціпок Спираючись, я й постарію. Світами карбуючи крок, Свій костур проношу – як мрію! Київський музей, […]...
- ІСКРИ МЕНЕ – Імпровізація І знову години. Я лежу у високих сухих шуварах самоти. Я лежу в очах юнаків, що молодими померли, і в […]...
- ЗАТІНОК ЯВОРА Ходять люди сірі-сірі – то без віри, то без віри, для думок шукають міри – то без віри, то без […]...
- ОДНОКАШНИК – Хто там, синку, в двері стукав? – Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, […]...
- “І невагомі, і прозорі…” І невагомі, і прозорі, Умиті вітром небеса Бувають у людському горі, Немов диявольська яса. Незрозуміла туга в серці, І важко […]...
- Оповідь про старих жінок Люблю старих жінок невродливих жінок капосних жінок вони знають зворотний бік медалі любові віри паяци-диктатори приходять і відходять руки диктаторів […]...
- “ці тексти як жінки регочуть віддаються…” ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
- Ці тексти як жінки регочуть віддаються ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
- ВІДХИЛИЛИСЬ ДВЕРІ Відхилились двері в невідоме, Щілиною вузькою промінь віри Освічує щоденності сіризну, Довкруги пітьма, темрява зневіри, Душа забрила на життя мілизну, […]...
- ВУЛАЙСЬКА ПРИГОДА Привітно-щирий, без найменших див, Меткий онук старого канібала Мене вказівним пальцем поманив Поза поміст, де група танцювала. Ми перейшли в […]...
- ІРЖА ЧАСУ Горланить радіола через стіни, Коханку з перепою б’є сусід. А я гортаю фото з України – Від тих, кого не […]...
- САМОТА самітний гітарист під пласким небом, який плаче звуками, круглими, як сльози, людина в юрбі, серед поту і жовтих звуків, двоє […]...
- РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...
- “В гуцульській хаті на печі…” В гуцульській хаті на печі В куточку сушиться пшениця На калачі. На тій пшениці удовиця, Немов на подушчині, спить. Їй […]...
- Шляхи В балки вужами повзете спроквола, В’єтесь в’юнами з польових ярів… О, скільки тут ходило кобзарів, Думками хмурячи смагляві чола! Про […]...
- З ПЕРЕБУДОВНИХ СУМНІВІВ Не одні герої впали… Кров повстанці проливали. Всі жадали, в битвах впалі, З тюрем визволить скрижалі. І тому не йметься […]...
- Чути чути як поночі хтось такий як туман хтось такий як волога навшпиньки скрадається попри стіну то іржа підступає ножеві до […]...
- “Одлетіла…” Одлетіла конвалійна Леда на далекі сніжні гаї, і не пахнуть вже липовим медом поцілунки холодні твої. Це початок кінця, о, […]...
- ПОРТ Одплив буденний сказ, немов би шумний катер, за брязкіт ланцюгів сховалася іржа, і знову в морі день упав за елеватор, […]...
- “І нудьга ж осінньої негоди…” І нудьга ж осінньої негоди! В сірій мряці серце потопає. Та пливуть, пливуть понурі води, Брінінг пада, Папен уступає. А […]...
- “Чи й ти ішов крізь ніч?” Вона така, як море, що заливає все. Безмежжя. Самота. Стихає горда річ, бо маєстат покори ключем нових пізнань замкнув твої […]...
- І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
- ПРОЩАННЯ Вже літо латашів назолотило, І поставали на каштан свічки; Мій слід розвіють трави синім пилом, Погнуться вслід берези, мов стрічки, […]...
- ПАЛАЦ У БАТУРИНІ Валерієві Шевчукові Яка могутня велич піднялася Поміж охлялих і пустих полів! Малий монарх державно повелів Перевтілити гордих дум заласся. Хай […]...
- СКОРБНА БОГОРОДИЦЯ Як олені потомлені, Думки біжать; Не маків цвіт у далині, Лиш кров-іржа. Пил ноги їсть, мов мачуха Під п’ятами, Здаля […]...
- ЗУСТРІЧ З БАТЬКОМ Не судіте, люди, мене строго, Й ти, гаряче поле, не суди. За міською працею дорога Рідко випада мені сюди. Жайворон […]...
- ФІНАЛ Геніальність душі у спокусливім слові, Гіркота на устах, як прибита підкова – Це реальні штрихи у робітні поета, Коли голос […]...
- В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...