“Ти – віра й надія”

Related posts:

1. ЗЕЛЕНА ВІРА Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все […]...
2. ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...
3. АВТОПОРТРЕТ Твоє лице заболочене ніччю, усмішки павутиння у кутиках уст. У кольорі очей простяглася віддаль, в шуканні якої загубилося твоє серце....
4. НАДІЯ Hi долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз […]...
5. НАДІЯ Не кажіть, що це гріх проти Духа: безмежне хотіти, Ждати чуда, як ранку в бузку, ластівок і веселки; Та ж […]...
6. “НАДІЯ” …А з ночі скавуліло море Пісні своєї сили й суму, Вершились хвилі, наче гори, Вбрані в сніжні завої шуму… Йшов […]...
7. “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, розвіює добробут […]...
8. ГРИЗОТА І ВІРА Мій світоплине, мій світе і Всесвіте вічний, Знов обірвалась в найвищім акорді струна! Сиплються зерна моєї гризоти і лічить Їх […]...
9. НАДІЯ Як від стовпа і до стовпа, Де дротом птаство володіє, Так доля табірна скупа Проводить серце повз надії. Мовляв, це […]...
10. “Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...
11. ТРЕНИ ДЛЯ МИКОЛИ КОВАЛЮКА, ГУЦУЛА З ПЕНЬКІВКИ Заграла тобі трембіта. Коцю, не танцювальна, Бо склали тобі вже руки навхрест, кощаві, Воскове твоє обличчя, довгасте й іконне, Вже […]...
12. ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...
13. БАРАБАН ПЕЧАЛІ Очі твої підо мною, перса і тіло твоє… Руки в траві розкинуті, вогкі долоні в долонях моїх. Очі твої свічада, […]...
14. “За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...
15. ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ Робота у Бога – це довга дорога, Де ми й моя влада занадто малі. Робота у Бога велика і строга: […]...
16. “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
17. “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь […]...
18. 14. НАДІЯ – У МРІЯХ Марить Івась вже три ночі: “Дівонько, швидше сюди!.. Ноги в гарячому клоччі. Призніть на пальці води. Кров на шляху і […]...
19. ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
20. ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
21. ДО ХОЛОДНИХ ЗІР Накрита неба бурим дахом, мов бронза, ніч тьмяніє й стигне. Як вбиті в ніч горючі цвяхи, холонуть зорі в сині […]...
22. “ДОТУЛИСЬ ДО ОБЛИЧЧЯ МОГО…” Дотулись до обличчя мого Незрівнянним, люба, твоїм, Щоб кохання чистий вогонь Розвіяв сумніву дим І в криницях наших очей Зазоріли […]...
23. “Я часто думаю про зорі” Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]...
24. ДО ЧАТТЕРТОНА Сумне твоє бувалля, Чаттертоне! Дитя журби, що знало гнів людей, Як рано смерть торкнулася очей, Де грало генія чуття бездонне! […]...
25. “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
26. МАТИ Відступають довгі колони. Пил доріг і патронів мідь. А вона голови не клонить, Біля тину сама стоїть. І не страшно […]...
27. НАДІЯ Усе життя чогось у долі ждеш, Надієшся на добрі переміни. І можна голод пережить і війни, Але надії – не […]...
28. НАДІЯ якщо нам усе це вдасться здійснити і всі ці сонця які ми плекали у вазонахкамерних бесід і келійних думок таки […]...
29. ДЗВІНКОВА ПАНІ В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з […]...
30. НАДІЯ Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на […]...
31. НА ХУТОРІ НАДІЯ Не вірили, сміялися, глумилися: – Ото придумав: серед степу – гай! А він мовчав. Саджав собі – і край. І […]...
32. Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються […]...
33. МУЗИЧНИЙ ЕТЮД Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі […]...
34. “Мілка надія і глибокий сумнів…” Мілка надія і глибокий сумнів… Хто зріже лавра: Сатана чи Бог? Я – другий Гамлет, що з думок збезумнів І […]...
35. БЕАТРІЧЕ І Тебе співець, піднісши понад зорі, Таким безсмертним світлом оточив, Що досі ще крізь далечінь віків Пронизують нас промені прозорі. […]...
36. ДО НЕЇ “Ти плачеш, моя душко? Чей же не на мене? Вшак знаєш, красавице, що люб а – не воля. Як я […]...
37. “Мені у слові дано дозрівати…” Мені у слові дано дозрівати. Чому ж, як пух, летять мої слова? Я б так хотів тим полем задрімати, Де […]...
38. МОЖЕ, Й ТАК Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й […]...
39. КІНОТРИПТИХ 1 Ти зла, як дика груша при дорозі, Ти відьма мого серця. Я – тиран, А ти мільйон тиранів. І […]...
40. “Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...