“Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…”
Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм.
Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак.
Шукаємо тоді, коли смеркає,
таємний, темний цвіту зодіак.
Шукаєм папороть – нащо нам приболотний!
Нащо білокорінник-білоніг,
нащо нам глід – весняний заколотник,
нащо папірник – проскурень – слизник…
Шукаєм папороть-у небі ані зірки!
Ось звіробій – Іванова крівця…
Ось ягоди – вовчалича, глупірник…
Веслин дволітній-свічка без вінця…
Шукаєм папороть – в житті, немов у пісні.
Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак.
Десь тут росте. Десь тут росте у лісі
безсмертя цвіт і долі зодіак…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята.” Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята. Розквітла заполоч. Нечуй-вітри цвітуть. Зацвів комиш… І зацвіли дівчата. Про їхній цвіт сьогодні тільки й чуть. […]...
- “тут сон і сови. солодко. приходь…” тут сон і сови. солодко. приходь. на цілі води папороть і водь. за чайками пливуть підбиті чайки. вітрила, що приспущені […]...
- КВІТКА ЖИТТЯ З темного страху життя проростає, мов злак З грунту глухого. Тягнеться крізь непрозор’я до світла. Як вогник в долонях, тремтить, […]...
- “Десь на дні моїх ночей…” Десь на дні моїх ночей Горить свічка біла Йшов вітер не погасив Йшов віл не погасив Йшов кінь з гривою […]...
- ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
- ПАПОРОТЬ Мов скарб старий – цей місяць-білозір, Мов сни старі – ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська […]...
- “Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя…” Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя, Не дозволь у брехливість надуту вбирати сваволю, Дай тверде, і […]...
- ЗНАК Богиня Долі порухом десниці Окреслила рішуче Зодіак І, стримавши іронію в зіницях, Спитала їдко: – Ну то де ж твій […]...
- “Життя будується у плоті…” Життя будується у плоті, в думках росте, в словах мудріша, і кожен звук солодкий в роті щодня від захвату кругліша… […]...
- “Я тікаю від себе, від муки і втоми…” Я тікаю від себе, від муки і втоми, Від крикливих окатих міст. Я самотній бреду в білу папороть снів, Я […]...
- ЗМІЯ Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста […]...
- НАПІВЛЕЖАЧИЙ БУДДА Яскравий блискіт вивільги в лісу – ти цвіт метаєш, це твоє тривання на світу скалях. Пелюстки несу – без леза […]...
- “Я стою на кручі…” Я стою на кручі – За рікою дзвони: Жду твоїх вітрил я – Тінь там тоне, тінь там десь… Випливають […]...
- “Чомусь життя здається грою..” Чомусь життя здається грою, Що має підсумок і звіт. Мій фініш десь не за горою – А там… Прощай, недобрий […]...
- “…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...
- “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
- Нехай уже не нам – солодкі ягоди Нехай уже не нам – солодкі ягоди й вода з ключа, шовкова і правічна, і дві легкі долоні, спраглі злагоди […]...
- “Ой, із загір’я сонечко, з загір’я…” Ой, із загір’я сонечко, з загір’я, із-за далеких марев і морів. Щоранку йде в холонучі сузір’я одвічний дим одвічних димарів. […]...
- В ЦЕРКВІ Сумно, тихо в божім дому, в сумраці все тоне, Лиш священник старесенький в книжці щось читає, А там свічка одинока […]...
- ЩО ЗА ЗНАК – СТРУНКИЙ, МОВ СПИС? Загадка Що за знак – стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (Знак […]...
- КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
- “Яке яскраве призахідне сонце…” Яке яскраве призахідне сонце… Та одіж червона (як мак!). Наша любове на схилі… Сон це? – Ні, то зоря, вписана […]...
- “дерево парадоксальності” дерево парадоксальності корінням вгору посаджене росте і десь там під землею на ньому вже спіють квадратні груші...
- КОНЕЦЬ Молодість минула, Як ружевий цвіт. Де утіха була, Там і смутку ніт, Бо там серце стиле, Ніби чорна кров; З […]...
- ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
- ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) Росте Антонич і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, […]...
- “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
- МАЗЕПА Насті Гречанівській беладонна – мумія на двох степ укрив і степ не переоре бог укрив – хай покорує бог піднебіння […]...
- НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
- Плач Ярославни Чорним круком чорну вістку Із чужини хтось приніс, – І по цілій Україні Розлилося море сліз. Наче темна ніч осіння, […]...
- “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
- КАМІНЬ Все вгору тай вгору росте каміння, хмародерами, вежами, димарями штурмує небо, глузує з життя, що залишилося внизу. Стрункі сосни, широколисті […]...
- СПОМИН Як добре там гукати між горбами, Купати ноги в гущі мокрих трав! Щасливий, хто не сіяв, не орав, І лиш […]...
- FAVELAS Бідний мій Боже! Як росте Смуток на землі. Роси на голих горах Не гасять жаги Кальварії. Про Твої рани говорять […]...
- ГОВЕРЛА Як тяжко жити, знаючи, що вже Ти на Говерлі був, – і більш ніколи Не будеш там. Змирись, моя душе, […]...
- КОНВАЛІЇ Плачете? – плачте: свічка розтане на вшпиленнях башти – свічка розтане – смерть. Келих востаннє пінявий вщерть. Завтра: світанок вирине […]...
- “Знак перше-останньої зустрічі…” ХІІ Знак перше-останньої зустрічі Для елегантної Катерини, На спомин про вагон співучий Обезстрадненій балерині. – Синій знак гострий зоставив я […]...
- ЖАХ Жа жах жовтий жаль замучив Ха хо хочеш ти втекти А чи знаєш як живучі Чорні гадини повзучі І пошарпані […]...
- Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
- Полотно життя Я не приємлю лестощів єлею, Дарма ти, друже, розум хвалиш мій. Живи на світі мудрістю своєю, Своїм лахміттям сам себе […]...