Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ой, із загір’я сонечко, з загір’я…”

Ой, із загір’я сонечко, з загір’я,
із-за далеких марев і морів.
Щоранку йде в холонучі сузір’я
одвічний дим одвічних димарів.

Чабанська ватра тліє коло з аватри,
на довгій палі шелестить сніжок,
і бурелом громіздко, мов гекзаметри,
лежить у лісі поперек стежок.

Співає ліс захриплими басами,
веде за повід стежечку худу.
І це вже, певно, зветься небесами,
бо я уже над хмарами іду.

Тут, в небі, тихо. Ані шум потічка,
ні вітру шум, ні пташка лісова.
І тільки десь Іванова Марічка
із того світу кличе його: – Йва-а-а!..

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)


“Ой, із загір’я сонечко, з загір’я…” - КОСТЕНКО ЛІНА