Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Дивлюсь на небо – сіре, однотонне…”

Дивлюсь на небо – сіре, однотонне,
Як і життя в неволі, і мені
Той сірий колір десь у глибині
Душі лежить і каменем холоне.

Тут сонце й те – лиш вигляне і тоне
Мов у безодні. Хмари – крижані,
А гори – мертві. Тут і навесні
Усе безбарвне, зниділе і сонне.

Ще й огорожа з дротом навкруги…
Якої треба мужності й снаги,
Щоб вижити в цій каторжній юдолі!

Я десять кіл у пеклі перейшов,
Але живу – і мрію про любов,
Живу, хоч, може, й плачу мимоволі.

1954-1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

“Дивлюсь на небо – сіре, однотонне…” - ГНАТЮК ІВАН