ПЕЙЗА
Продає новий пейзаж на базарі Сава:
По зеленому ставку жовтий лебідь плава.
– Хто картину купить, хто? – покупців він кличе.
Підійшов якийсь дідок і троячку тиче.
Сава злиться: – Ти здурів? Бач, схотів чого ще!
Та для мене полотно коштує дорожче. –
Дід сміється: – То твоє діло особисте.
Ти ж платив за полотно, як було ще чисте.
1989.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Понеси мене, коню, в чисте поле Понеси мене, коню, в чисте поле, Чисте поле – чисте від болю… Ні! Неси ліпше в прірви-вирви, Збайдужіння з грудей […]...
- МУЗИЧНИЙ ЕТЮД Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі […]...
- ДОПОТОПНЕ ПРІЗВИЩЕ Прибіг якось до райради Тягнирядно Сава. – Прошу прізвище змінити. Ось моя заява. Бо моє вже застаріло, допотопним стало. Я […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- “Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі?..” Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі? З’являєшся в полі. З’являєшся в лузі. В діброві. То, наче листочок, […]...
- АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
- ЧТО ЕСТЬ МНЪ И ТЕБЪ, ЖЕНО? (Іоанна, гл ІІ, ст. 4) Дорогому землякові Зінченкові О, як тебе, Спасе, у тім слові бачу! О, як твоє серце моїм серцем чую! Читаю завіт […]...
- МУЧЕНИКИ У неділю в церкві божій читав отець Сава: – Авраам родив Ісаака, Ісаак – Ісава… – А бабуся богомільна заломила […]...
- “Ти зовсім мене не кохала…” Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як […]...
- “Чого кипить химерна кров…” Чого кипить химерна кров? Чого палає серце дике? Кипить, бунтується, горить, І в серці горенько велике? Химерна кров кипить-горить: Бо […]...
- “ХТО-НЕБУДЬ В РОЗПУЦІ ДЕ-НЕБУДЬ НА СВІТІ…” З Райнер Марія Рільке Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі, Хто-небудь в розпуці без причини на світі – В розпуці […]...
- ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...
- “Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...
- КОПІЮВАЛЬНИКИ Грунтують білі валики тканину день і ніч. Корплять копіювальники, спадає втома з пліч. Тут фарби кілограмами відважують під звіт. Мазками […]...
- “Гей, на горі женці жнуть…” “Гей, на горі женці жнуть, да долом, долом долиною козаки йдуть”. не шукаю свою душу в краєвиді та й він […]...
- ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
- ЕКЗОТИКА Якби це було просто щастя, то це було б просто щастя. А все, що зверх того, це вже – поезія. […]...
- “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
- РОЗДУМ’Я Мене часто бере думка, Чи то так здається, Що, бува, заплаче радість, А лихо сміється! І як бачу сльози щастя […]...
- VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
- ЖАЛІБНИЙ ЗЯТЬ Ой умерла теща. Прибіг її зять Та й сів недалечко, та й давай ридать: – Ой ти ж моя тещо, […]...
- КАМ’ЯНКА Над Кам’янкою небо чисте, Блакить у Тясмині тече. Стоять печальні декабристи, І їхній зір мене пече. І хоч я весь […]...
- “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
- “Був день – пам’ятаєш плазу чого змія?..” Був день – пам’ятаєш плазу чого змія? – виткий, холодкавий, похітливий весь. Імення твоє було інше, Маріє, а клен той […]...
- БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...
- ЦІКАВА БАБУСЯ Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та […]...
- N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так […]...
- ПОНЕСИ МЕНЕ, ВЕСНО Понеси мене, весно, Через хвилю воскреслу В зачаровані сонцем далекі степи. Подаруй мені, весно, Золоті перевесла, Щоб в’язати проміння в […]...
- СУВЕНІРИ Ти що заробив на сухій різьбі? Те, що заробляв на своїм горбі. Замало тут інкрустацій. Якщо ти розумний – Союз […]...
- “Я комусь приснився…” Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]...
- НА ОБРІЇ СЛЬОЗИ Згадалося… Казкового бінокля солдат подав замислено мені. І я за склом, від подиху намоклим, побачив шлях, неначе уві сні. Його […]...
- СТЕП Їдемо з батьком степом серед ночі; То як мій коник заграє, заскаче, Зараз чогось мому батькові в очі Сльози навернуться, […]...
- “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили […]...
- СКІФСЬКА БАБА Ти, скіфська баба, кам’яна незграба, стоїш в степах… Курай і бугила… Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?! […]...
- “В дні, прожиті печально і просто…” В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. Забарився, […]...
- “Чого вода каламутна…” Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати […]...
- ЧАДРА МАРУСІ БОГУСЛАВКИ Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем. Татари сплять, сьогодні в них байрам. Високий дуб, по-українськи – нелинь. Святе письмо, по-їхньому – […]...
- ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...
- ПРЕДТЕЧА 1. набридло дертися в пресвітери бо на пораненій горі виписують дражливі літери архістратиги комарі а інші версії заказані тому ховайся […]...
- “Садиба Рузвельта тепер музеєм стала…” Садиба Рузвельта тепер музеєм стала: Галяви, парк, приземлистий будинок, Могилу, на якій лише барвінок, Усе юрба досліджує чимала. І я […]...