“Тиша на острові нашому…”

Related posts:

1. “Холодна тиша…” Холодна тиша. Місяцю надламаний, Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася. Вона, як сніг […]...
2. ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ Я знаю, що нема нікого дома, І те, що ти поїхала далеко, Та все ж дзвоню, дзвоню по телефону І […]...
3. “Ніде нікого. Тиша золота…” Ніде нікого. Тиша золота. Осіннє поле спорожніле й голе. Недавно тут гойдалися жита, Тепер стерня лелеці ноги коле. Холодний день. […]...
4. “Пришерхла тиша – сіра миша…” Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясто від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – […]...
5. “Зупинилась тиша тиха і незбудна…” Зупинилась тиша тиха і незбудна, Зупинився в небі вечоровий дим. Не спинись лиш ти, любове моя трудна, Трудним світом білим […]...
6. “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
7. Тиша тиша зів’яла довкола нас не відповість ніщо не відповість ніщо ні листок білого паперу ні доторк землі...
8. “Тоді, як у нашому листівнику…” Тоді як у нашому листівнику закінчувався лист і в стайні рикала маржина яка не звикла спати у бруді ми вирушали […]...
9. Тиша під бурю тиша під бурю всі дерева затримали віддих здалека мечі блискавиць громів глухі барабани і раптом вітер огир скажений збиває копитами […]...
10. “Парота. Тиша. Стрижені газони…” Парота. Тиша. Стрижені газони. І близько так, на відстані руки, Сигналять в по довкіллі електронно Поміж дерев вечірні світлячки. На […]...
11. “Улягається тиша на площі міські…” Улягається тиша на площі міські, У провулках і вулицях бродять тумани. Гаснуть вікна, і постаті тануть людські, І дерева стоять […]...
12. “Сосновий ліс, сніги і тиша…” Сосновий ліс, сніги і тиша, Клюють калину снігурі. І тінь від тіні голубіша, І синь, і сонце угорі. Куди не […]...
13. “Ніч і тиша – на сторожі…” Ніч і тиша – на сторожі. “Ой, не бути в парі!”- Хтось вродливці зловорожить І воложить карі. Але – що […]...
14. Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене […]...
15. 1. ТИША МОРСЬКА В час гарячий полудневий Виглядаю у вiконце: Ясне небо, ясне море, Яснi хмарки, ясне сонце. Певно, се країна свiтла Та […]...
16. БЕЗНАЙМЕННА ТИША Пам’яті сіл, вимерлих під час голоду 1933 року 1. Г р у д н е в і с у т […]...
17. ЗОРЕ ВЕЧОРОВА Де в гаю сія, роси й течія Ходить садом вечоровим Молодість моя, Оглядає світ, обриває цвіт, Подає своїй любові Вiсточку […]...
18. РАНКОВА ПАСТОРАЛЬ Розвиднювалось. Ми пішли косити за грунь. А нам навстріч несли трембіти чоловіки з присілка – хтось помер. Була ще тиша. […]...
19. “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
20. У нашому місті – сніг До нашого міста не знати коли й кудою закрався сніг Вже всі із середини зіниць до пучок все болючіше відчувають […]...
21. “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
22. “Дрібніють люди в нашому селі…” Дрібніють люди в нашому селі – Кволіші в роздумах і з вигляду затерті – Померли газди, теслі, ковалі… Лишилися на […]...
23. ЖНИВА Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]...
24. СТАРИЙ ЗАВІТ Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці читав Старий Завіт. А поруч труп лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, зіяв барак. […]...
25. СТАРИЙ ЗАВІТ Володимиру Забаштанському Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці читав Старий Завіт. А поруч труп лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, […]...
26. ЧАС, ГОСПОДИ Час, Господи, на самоту й покору. Євген Мапанюк Я пам’ятаю Бажана старого, Він все частіше згадував про Бога І все […]...
27. КОНОТОП Знову коні палають в степу, гриви зфашкують раптом, і грімкоче глухе туп-тупу Трахтемирівським трактом. З грив на гриви стрибає вогонь […]...
28. ПОДЯЧНА МОЛИТВА З ДОКОРОМ Ти не сотворив мене сліпим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене […]...
29. ТИША Підвів мене Господь-Бог до великої тиші й спитав: що ти можеш на ній написати? Я сказав, що хотів би написати […]...
30. “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
31. МОЙСЕЙ І кликав Мойсей до Господа, кажучи: “Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, – і вони вкаменують мене”. Ще трохи, […]...
32. ТВОРЧА ТИША О! Нас давно не видно на кону. Закохані у тишину робітні, Ми стали скромні, стали непомітні, Скупі на жест і […]...
33. СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...
34. Имам аз своего Иисуса моего Имам аз своего Иисуса моего, Не творил-бо есмь благаго любве ради его. Егда б аз возрасл и руцЂ бых вознес, […]...
35. МОНОЛОГ Ми вже собі казали, Господи, усе – в розмовах, що ростуть, мов вишні, що вдихують корінням чорнозем і ділять нас […]...
36. “Чорні очі кари…” Чорні очі кари, тіні мовчазні… Що мене чекає в тій далечині? Цідиться крізь мене тиша польова. Дідичу кремезний, грішна голова! […]...
37. “Ти нарешті збагнув…” Ти нарешті збагнув: ти – один. І природу прийняв як провину. Ніби жінки нома, чий ти син? І вона вже […]...
38. “мій Господи, поговори за нас…” мій Господи, поговори за нас. Тобі давно воздасться говорити за кожну хвилю золотої квити, за недопитий, бо гарячий час. доопріч […]...
39. БЛАГАННЯ Господи всесильний, Господи ласкавий! Не треба мені грошей, Ні почестей, ні слави. Затримай приліт ранку До нашої оселі, Щоб я […]...
40. ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр* і золото долина, – Встань і ти, моя дитино! Ранку тратити не […]...