“Те найменше звіря…”
Те найменше звіря,
що в смереках проскаче,
та найменша зоря,
що на сіні заплаче,
те найменше маля,
що хлюпоче в потоці,
та найменша земля
з порошинкою в оці
врятували б мене,
та замкнуло всі брами
це повітря страшне,
що спинилось між нами.
Ви, найтонші зі свіч
в слові, як у печері,
не розхитуйте ніч,
не полохайте челядь.
Я дійду на зорі
до найстаршої брами.
Де ключі? У Дніпрі.
А Дніпро – під валами.
В однієї із дів,
що у водах біліє,
зв’язка наших ключів –
як намисто на шиї.
Від слабої води
розривається зв’язка,
від легкої ходи
піднімається брязкіт.
(3 votes, average: 4,33 out of 5)Related posts:
- “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, розвіює добробут […]...
- АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги. В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим […]...
- ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
- ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...
- ТРАНСЦЕНДЕНТНІ ТЕЛЕГРАМИ Цеї ночі я не спала, Ні хвилинки не дрімала, Відбирала телеграми Я від Того, що над нами. “Жийте.. . жийте… […]...
- “Ти співвітчизника скручуєш в ріг…” Ти співвітчизника скручуєш в ріг, немов так навчили батьки. Твій тато маржину любив та беріг, не йшов по траві навпрошки. […]...
- ДНІПРО Де печенігів черепи гниють І тарпани гасають табунами, Шумить Дніпро широкими степами, Через пороги прометавши путь. Над ним хвилясті марива […]...
- СІЙТЕ Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом – сонце горою! Робіте – прокинувся вулик. Тверезить земля: од […]...
- “Щастя згублені ключі…” Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, […]...
- ВИСОКО ЗНЯЛИСЬ МИ ВВИСЬ XXII з’їзду КПРС Все, що Ленін думав, мріяв – мов народжене дитя, втілюється у життя. Мудра партія – надія й […]...
- “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
- Русалка “Породила мене мати В високих палатах Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою: “Пливи, […]...
- ЗАМІСТЬ КОЛИСКОВОЇ І. Б. Не буду тобі такої: “Вже сон до вікон од плота, Вже вікнами сон в покої, На котика вже […]...
- ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
- “І ніч. І сад осінній…” І ніч. І сад осінній. І тиші дозрівання. І шелести у сіні. І пізнє сподівання. Нараз – відлуння сміху Заграло […]...
- СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...
- СОНЕТИЧАТИР-ДАГ I Біжить шоссе. Прозорим фіолетом Закам’янілі хвилі дальніх гір Укрили паділ, де шумить Салгір І спить село з похилим мінаретом. […]...
- “На сіні, що срібліє над кущами…” На сіні, що срібліє над кущами, завмерли дві душі в легких тілах. Я знаю, хто прикидав їх пластами. Нас кличуть, […]...
- “Стояла баба, руки склала…” Стояла баба, руки склала, Старій давно пра-пра-пра-про… Тополя вітром ледь хитала, І воловодився Дніпро. На бабу кібчик сів, бо ніде, […]...
- ПРЕДКАМ, У ДНІПРІ ХРЕЩЕНИМ ” У Христа хрестилися…” В Дніпрі – у водах нашого Йордану – Ви купіль прийняли святу, Ви зодяглись у віру […]...
- “13. заникає…” заникає у моїх глибинах я сама мутніє в водах снів бо я росту крізь вечір він кінчається з жаданням мого […]...
- НАМИСТО Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло […]...
- ЯРИЛО Стрибнув Червоний кінь – Ярило, – Виросла калина. Стрибнув удруге – Викресав Іскри з-під копит, – Маки по долині розсипались. […]...
- “- Бути чи не бути?” – Бути чи не бути? – Терзає все більше і вдень, і вночі. – Людям треба скоріш роздобути Від глузду […]...
- БЛАЖЕНСТВО ГОНІННЯ “у саду блаженств де вісімм квітів один тільки для мене блаженство гоніння” Ігор Калинець – “Короноване Опудало” блукаю по карому […]...
- ИзсохшЕ нам се РуцЂ орОси, о мати ИзсохшЕ нам се РуцЂ орОси, о мати Маріє, ОбильНАя в водаХ благодати, Душам, палИМИам сТРастИ огнем, свишше чашу Студенои подАждь […]...
- 1. ПОПОВНЕННЯ Як за Дніпро, на берег правий, Під славний Лютіж рушив я, – Охороняла переправи Тоді дивізія моя. Там, коло Сваром’я […]...
- СВЯТА КОРОВА Свята корова стала в брамі святині, рогами прошила вічність, вся обвішана привілеями. Паломник навколішках не чув, як за плетивом брами […]...
- “Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...
- “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
- Опівнічний політ з високого замку авжеж не райський сад не світять помаранчі загублено стежки і втрачено сліди а все що є у нас ліхтарик на […]...
- ПРАКОРАБЕЛЬ Вантажений калиною, сповільна він рівно опускається до дна; сто років углибає – божевільна у тих прозорих водах глибина, Там сховок […]...
- “Що за епоха була…” Що за епоха була! Нині вона – за горами: Воду бери з джерела, В ліс вирушай за грибами. Хочеш – […]...
- Зруйнування Києва Проплило сімнадцять років – І татари знов прийшли, Знову їх заржали коні І верблюди заревли. Здобули вже Переяслав, Вже Чернігів […]...
- “Здригаюся і залишаю форум…” Здригаються і залишаю форум, Де гурт сенаторів, пурпури тог рвучи, Готовий ворогові винести ключі, Віддати місто на ганьбу і сором. […]...
- НЕВОДИ Ніч розкинула таємні неводи На срібного окуня в небесних водах, Сова злітає зі старої дзвіниці, Молода чорнокнижниця діє чари. Стрункий […]...
- ЦИГАРКА Ох, як буває інколи!.. Вночі прорветься небо, ллє безперестанку холодний дощ… На сході хтось ключі украв од сонця – не […]...
- МОЯ УКРАЇНА Борисові Олійнику Малинові дзвони на лаврській горі, Церков позолочені бані. І вічністю світиться небо в Дніпрі, І далі синіють рахманні. […]...
- Над полем зимний вітер віє Над полем зимний вітер віє і листям гонить, Село у мряці ледве мріє: ген дзвонять дзвони. Далекі, тихі, легкі звуки […]...
- Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...