НА ЗИМОВІЙ ПОЛОНИНЦІ
Для якого вовка лютого,
для якого лиса хитрого,
для якого оленя печального,
для якого дика темного
залишено на дверях колиби напис:
“Просимо не розбивати”?
І кого має зупинити хрест,
випалений над словами?
Вовчику-братчику,
відколи цей світ,
ніхто ще не вчив нас одної грамоти.
Мені легше –
я скорий до всякої науки,
а ти не підскочиш перегризти горло
своєму братові розіп’ятому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Я вчився сорок літ, та не навчився досі…” Я вчився сорок літ, та не навчився досі Губити подих свій в жіночому волоссі, І гудзики дрібні розстібувать на спині […]...
- ПОЕЗІЙКА РОЗЧАРУВАННЯ Я розчаровуюсь у своєму смичку. І потім – мені бракує трілер. Я опізнивсь і конаю в своєму кутку, Я конаю […]...
- РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
- “І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...
- МІСТО ЛЕВА Сонет Володарюй над рідною землею, Яку подарував твій батько-князь, Яку хотіли відібрать не раз, І в помислах не розлучайся з […]...
- БАЖАННЯ Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, […]...
- “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
- “Був сад. Родив то бідно, то рясніше…” Був сад. Родив то бідно, то рясніше, То завжди цвів красиво край села. І яблуня одна не так, як інші, […]...
- ОДНИХ ВИУЧУЮТЬ ПИСАРИТЬ Одних виучують писарить, А другі пнуться аж в попи; А я лиш співанки на швару Хотів посіяти, да й те […]...
- НА КАМЧАТЦІ Твоє ім’я рокоче океан, Ліси його вишіптують вітрами, Воно пливе в долинах, як туман, І на вулканах міниться снігами. Такий […]...
- “Качки летять! Марієчко, – качки…” Качки летять! Марієчко, – качки… Качки летять! У крилах свище небо… Важкі соми пригублюють гачки, І жовкне білий світ навколо […]...
- ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль […]...
- ЧУДО Очима стрілись ми, і ти мені сказала, Що я вінок ношу, письменства сюзерен, Схилила голову з покорою васала І не […]...
- ПІСНЯ. “Сиротина я безродний…” Сиротина я безродний, Десь загину в чужині – І ніхто очей холодних Не закриє там мені. І нерідною рукою Буду […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- БОЛИТЬ ГОЛОВА Болить голова, як книжка лежить на столі, як дерево стола тримає на собі цю книжку, як очі дивляться з одної […]...
- “О давня, незагойня рана…” О давня, незагойня рана, Яка й тепер мені болить: Він за горами Гвадаррами, Із сили вибившись, лежить. І марить він […]...
- ДВІ ДІВЧИНКИ Коли сушило сонце весла І вітерець над полем стих, Дві дівчинки мені принесли Пучок ромашок польових. Я глянув: о, пречиста […]...
- “Схилив я голову і йду поволі…” Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. Навколо осінь. Надо мною Кружляють квіти золоті. Безмірна тиша. Спів […]...
- САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
- ІЗ ВІРША Сьогодні тобі в дорозі зустрілася безіменна полонина, стан в тумані: вчуваються колокільця і пахне димом. Ти на мить зупиняєшся, заплющуєш […]...
- “Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...
- СТАРОВИННИЙ ПЕЙЗАЖ Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки […]...
- “Мені неприємно звучало…” Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]...
- ПРИСВЯТА Не світлий спокій дорогих глибин Прозорої і чистої науки, Не золоті натхнення орхідеї – З ласкавости незмірної своєї Пошли мені, […]...
- ЩАСЛИВЕ НЕБО Я друг волелюбної птиці, яка у нас жайвором зветься. Я знаю, що жайвір співає лише у щасливому небі. Я пас […]...
- Твій безголосий крик твій безголосий крик порву на кусники квітів з засушених пелюсток сплету вінок якого ні тобі ні мені не донести до […]...
- “Я не зрубав її, небогу…” Я не зрубав її, небогу, я тільки шепотів: “Пади… і перегороди дорогу, смереко, перегороди. Ми ж молимось одному богу, з […]...
- ПРИТЧА ПРО ЩАСЛИВОГО МУЧЕНИКА Бувало, батько цвьохне батогом Лінивого синочка – для науки. А той у плач, до матері – бігом, А мати парубка […]...
- ВІРМЕНСЬКИЙ ТРИПТИХ (З Армена Шекояна) 1. Поет Він повернувся із мандрів дальніх і сказав, що бачив усе. Він повернувся із відчуттям, що […]...
- Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
- ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...
- “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
- БДЖОЛИ Хрипить динамік на базарній площі. Над ним іде приский циганський дощик. І ні душі. Лиш кури, мухи, кінь. Клавіатура сонної […]...
- ЩОБ ДЕСЬ РУКА НАКРЕСЛИЛА Коли то на трьох темних вістрях кровію сплив світ і дерево пізнало свій закон, тоді настала тиша й не було […]...
- “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
- “Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...
- “Щастя я не принесу тобі…” Щастя я не принесу тобі, А про лихо думати боюся. Не завжди скоряюся судьбі, А жіночій вроді покорюся. Приголуб чи […]...
- “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
- БАРКАРОЛА Ходи, дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. Ходи, дівчино! […]...