“Люблю мамин почерк. Слова її переловім…”

Related posts:

1. “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
2. ПОЧЕРК Мамо!.. Одержав твого листа. Сиві рядки твої гнула втома. Я довго сидів і мовчки гортав пережиті літа, що зосталися вдома. […]...
3. ВЕЧІР НА БАЛАТОНІ Чую, білі пісні лебедині Над озерами пізніми гаснуть. Як лілея для пісків пустині, Ти для мене занадто прекрасна. І лякаєш, […]...
4. 1. ЗАМІСТЬ ПЕРЕДНЬОГО СЛОВА ПРО МАГОМЕТА Не говори зо мною про коханнє, Про жизні цвіт, про щастє… Ти не знаєш, Яку своїм дівочим залицяннєм Тонку струну […]...
5. УКРАЇНІ Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про […]...
6. Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
7. “Розляглись поля широкі…” Розляглись поля широкі, Несходимі, незміримі. Із боків хлюпнуть хлібами – Заколишуть і присплять. Плине хмара із-за моря Над лісами, над […]...
8. “Цю жінку я люблю. Така моя печаль…” Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день […]...
9. АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
10. ЄЛИЗАВЕТА ТЮРІНГСЬКА я несу хліб у згортках шат для голодних грізний володар до вигоди звиклий не простить розтрати з підозрою велить мене […]...
11. “Слова, що владою вагомі…” Слова, що владою вагомі, Дзвінкою римою вінчай І в кожній букві, кожній комі Тамуй розгойданий відчай. Душа співця свідома спраги, […]...
12. “Я не люблю, як легко щось дається…” Я не люблю, як легко щось дається, Дарма що з серця пишномовно ллється. Нехай гряде вагітна вагота! Того не прийме […]...
13. МЕДСЕСТРА В халаті білім, як сніжок на полі, мов блискіт лебединого пера, вітаючись привітно надовкола, іде по коридору медсестра. В очах […]...
14. З різних збірокАНГЕЛ СМЕРТИ (I) Буває мить – хтось вимовить ім’я (А тиша ще шумить безмежним морем). Ніхто не гляне і не заговорить, Лише діткне […]...
15. ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
16. “Ни слова о любви! Но я о ней ни слова…” Ни слова о любви! Но я о ней ни слова, не водятся давно в гортани соловьи. Там пламя посреди пустого […]...
17. Я ЛЮБЛЮ ВСІХ ДІВЧАТ Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю […]...
18. ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...
19. IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
20. “Я люблю тебе в щасті і в горі…” Я люблю тебе в щасті і в горі, Серед весен і посеред зим. І нехай язики злі говорять Небилиці між […]...
21. Люблю я пристрастей високе небо Люблю я пристрастей високе небо, В якiм нема нi прикростей, нi бiд! Люблю як ти мене вбираєш в себе, А […]...
22. “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
23. ЗОРЯ Що траплялося: радість, лихо. Гніт, здавалося, вже догоряв… Та незримо мене і тихо Супроводжувала зоря. В дні нахмурені, невезучі, Як, […]...
24. “Люблю я квітку, да котру, не знаю…” Люблю я квітку, да котру, не знаю, Самітно сумую, І зазираю в чарочки пахущі Про душу живую. Квітки вечірнім світом […]...
25. “Я вас люблю, красавицы столетий…” Я вас люблю, красавицы столетий, за ваш небрежный выпорх из дверей, за право жить, вдыхая жизнь соцветий и на плечи […]...
26. “Я в центрі кола, визначенім сонцем…” Я в центрі кола, визначенім сонцем, Заглиблю руку в чорний чорнозем – І стеля над готичним храмом сосен Спаде на […]...
27. “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
28. “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
29. РОЗЛУКА “Нехай не жде, нехай не жде, Годі сподіваться, Щоб, як голуб з голубкою, Так поцілуваться!” Не така була розмова, Не […]...
30. “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
31. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ (Із “Слова о полку Ігоревім”) Никнуть плавні на світанні в лузі: Ярославна плаче блідолиця. На валу, ридаючи у тузі, Руки ламле, квилить, як зегзиця: “Полечу […]...
32. “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
33. КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
34. ОСІНЬ. ОСІНЬ. КУПЧАКИ Ах, як пахнуть купчаки – квіти любі! А на клумбі вже гарцюють хлопчаки. Вже крижинкою сльоза задзвеніла. І несміло літо […]...
35. “Святковою порошею…” Святковою порошею Кружляє далечінь. Агов, моя хорошая, Журбу покинь! Як жить, – то тільки наново! Крізь тьму алей Іду в […]...
36. В’ЯЗОНЬКО (пісня) “Ой в’язоньку молоденький, Чому рано опадає, Чому по полю літає Твій листонько зелененький? Та чи вже ж то роса з […]...
37. У ЛІКАРНІ Лікарня. Палата. Бинти. І крайня до виходу – ти. Обличчя – мов біла стіна. Для мене ти в світі одна. […]...
38. НЕ ЗАЗДРЮ БАГАТИМ Не заздрю панам грошовитим, багатим, В яких “Мерседеси” й палаци-квартири. Їм треба журитись, де гроші ховати У них – податківці, […]...
39. СЛОВА І ДУМКИ Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас […]...
40. “Ну що б, здавалося, слова… “ Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, […]...